Вікіпедія

Маттео Дзуппі

італійський прелат Католицької Церкви

Маттео Марія Дзуппі (нар. 11 жовтня 1955, Рим, Італія) — італійський прелат Католицької Церкви, архієпископ Болоньї з 12 грудня 2015 року. Раніше він був єпископом-помічником Риму з 2012 по 2015 рік.

Маттео Дзуппі
Народився 11 жовтня 1955(1955-10-11) (68 років)
Рим, Італія
Країна  Італія
Діяльність католицький священник, католицький єпископ
Alma mater Папський Латеранський університет і Римський університет ла Сапієнца
Знання мов італійська[1]
Посада титулярний єпископ, Roman Catholic Archbishop of Bolognad, кардинал[2], auxiliary bishop of Romed і President of the Italian Episcopal Conferenced[3][4]
Конфесія католицька церква[2]
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня

У 2019 році Папа Франциск підвищив його в сан кардинала. З травня 2022 року він є президентом Єпископської конференції Італії.

Священник ред.

Народився в Римі 11 жовтня 1955 року, він є п'ятим із шести дітей журналіста Енріко та Карли Фумагаллі, племінниці кардинала Карло Конфалоньєрі.  Він відвідував тамтешній ліцей Верджіліо[5], а потім навчався в семінарії в Палестріні та здобув ступінь бакалавра сакральної теології в Папському Латеранському університеті в Римі. Здобув науковий ступінь в Римському університеті Сапієнца, написавши дисертацію з історії християнства. Він був висвячений на священника єпархії Палестріна 9 травня 1981 року та був призначений парафіяльним вікарієм базиліки Санта-Марія-ін-Трастевере під керівництвом Вінченцо Палья, якого він змінив на посаді пастора церкви з 2000 по 2010 рік.[6][7] У 1988 році він був інкардинований у Римську архиєпархію[7]

Він працював у Спільноті Святого Егідія, католицькій мирянській асоціації, присвяченій екуменізму та вирішенню конфліктів.[8] Дзуппі був одним із чотирьох посередників дворічних мирних переговорів у Римі, які завершилися Римськими загальними мирними угодами та допомогли припинити громадянську війну в Мозамбіку в 1992 році,[9][10] За що його було визнано почесним громадянином цієї країни.[11] Дзуппі також відвідав Туреччину в 1993 році, намагаючись добитися звільнення двох італійських туристів, яких утримували курдські повстанці.[12]

Єпископ і архієпископ ред.

31 січня 2012 року Папа Бенедикт XVI призначив його єпископом-помічником Римської дієцезії та титулярним єпископом Вілла-Нова.[7] Єпископські свячення отримав 14 квітня 2012 року від кардинала Агостіно Валліні, Генерального вікарія Римської дієцезії. Він був єпископом-помічником, відповідальним за центр міста, в тому числі район Трастевере, де знаходиться штаб-квартира Спільноти святого Егідія. Там він очолював зусилля, спрямовані на покращення опіки над бідними та літніми людьми, а також розробляв програми допомоги наркозалежним та циганам.[11] Він також налагодив стосунки з традиціоналістами та відслужив Папську месу за тридентським обрядом.[13]

Папа Римський Франциск призначив його Архієпископом Болоньї 27 жовтня 2015 року.[14]

У травні 2018 року він написав есе до італійського перекладу книги Джеймса Мартіна «Будуємо міст» (Un ponte da costruire). Він написав, що ця книга «корисна для заохочення діалогу, а також взаємного пізнання і розуміння, з огляду на нове пастирське ставлення, яке ми повинні шукати разом з нашими братами та сестрами ЛГБТ», і що вона «допоможе католикам ЛГБТ відчувати себе як вдома в тому, що, врешті-решт, є їхньою Церквою».[15][16]

1 вересня 2019 року Папа Римський Франциск оголосив, що планує звести Дзуппі в сан кардинала 5 жовтня; він був першим головою італійської кафедри, традиційно очолюваної кардиналом, якого Франциск назвав кардиналом.  5 жовтня 2019 року Папа Франциск призначив його кардиналом-священиком Святого Егідія. 21 лютого 2020 р. він став членом Дикастерії сприяння інтегральному розвитку людини, а 18 квітня 2020 р. — членом Адміністрації спадщини Апостольського Престолу.[17]

14 січня 2022 року в базиліці Святої Марії Ангелів і Мучеників у Римі Дзуппі очолив державні похорони Давида Сассолі, його особистого друга з юнацьких років та президента Європейського парламенту, який помер 11 січня від множинної мієломи.[18][19]

24 травня 2022 року Папа Франциск, після того, як Конференція представила трьох кандидатів на цю посаду, обрав Дзуппі на п'ятирічний термін на посаду президента Єпископської конференції Італії.[20][21]

У червні 2022 року кардинала Дзуппі звинуватили в тому, що він приховав те, що критики назвали благословенням гомосексуальної пари після їхнього цивільного вінчання. Редактор італійської газети заявив, що архиєпархія Болоньї зробила низку неправдивих тверджень у заяві, намагаючись виправдати церемонію. «Благословення» П'єтро Моротті та Джакомо Спаньолі відбулося в присутності шести священників у церкві Сан-Лоренцо ді Будріо.[22]

20 травня 2023 року Папа Франциск доручив кардиналу Маттео Дзуппі, архієпископу Болонському, президенту Конференції італійських єпископів, очолити за погодженням з державним секретаріатом (уряд Ватикану — ред.) місію, яка сприятиме зменшенню напруженості в конфлікті в Україні.[23][24]

Нагороди ред.

  • Орден «За заслуги» II ст. (Україна, 28 грудня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі[25]

Публікації ред.

  • Zuppi, Matteo Maria (2010). La Confessione, il perdono per cambiare. Cinisello Balsamo: Edizioni San Paolo. ISBN 978-88-215-6821-3.
  • Zuppi, Matteo Maria (2013). Guarire le malattie del cuore: itinerario quaresimale. Cinisello Balsamo: Edizioni San Paolo. ISBN 978-88-215-7649-2.
  • Zuppi, Matteo Maria (2019). Odierai il prossimo tuo come te stesso. Perché abbiamo dimenticato la fraternità. Riflessioni sulle paure del tempo presente. Piemme. ISBN 978-8856672336.

Див. також ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Маттео Дзуппі

Примітки ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
  2. ↑ а б Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  3. ↑ https://www.avvenire.it/chiesa/pagine/il-cardinale-zuppi-nuovo-presidente-dei-vescovi-italiani
  4. ↑ Chambraud C. Pedophilia: Italian bishops announce internal investigation // Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Societe Editrice Du Monde, 2022. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  5. ↑ Allen Jr., John L. (16 січня 2022). Friendship between cardinal and politician cemented comeback of 'Bologna school'. Crux. Процитовано 17 січня 2022.
  6. ↑ Schmetzer, Uli (9 грудня 1987). Government Ban on 'Miracle' Drug Hasn't a Prayer. Chicago Tribune.
  7. ↑ а б в RINUNCE E NOMINE. press.vatican.va. Процитовано 20 травня 2023.
  8. ↑ Mastrogiacomo, Daniele (14 жовтня 2010). Sant'Egidio, la piccola Onu romana ultima spiaggia di tante crisi. La Repubblica. Процитовано 18 квітня 2012.
  9. ↑ Morier-Genoud, Eric (October 2003). Sant'Egidio et la paix. Interviews de Don Matteo Zuppi & Ricardo Cannelli. Le Fait Missionnaire - Social Sciences & Missions: 119—145. doi:10.1163/221185203X00051.
  10. ↑ Vingt-sept mois de négociations intermittentes à Rome. Agence France-Presse. 4 жовтня 1992.
  11. ↑ а б Allen Jr., John L. (27 жовтня 2015). Francis' Pastoral Revolution rolls on with two big picks in Italy. Crux. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 27 жовтня 2015.
  12. ↑ Gramellini, Massimo (14 вересня 1993). "L' esercito turco ci tiene prigionieri in un albergo"; Ma dal governo arriva una "tiepida solidarietà", il ministero degli Esteri ribadisce: non dovevano fare nessuna trattativa. La Stampa.
  13. ↑ Pontificale di mons. Matteo M. Zuppi alla chiesa di Gesù e Maria a Roma. Une voce Italia (італ.). 11 червня 2014. Процитовано 22 травня 2018.
  14. ↑ Rinunce e nomine. press.vatican.va. Процитовано 20 травня 2023.
  15. ↑ Zuppi, Matteo (21 травня 2018). Italian archbishop endorses a 'new pastoral attitude' for L.G.B.T Catholics. America. Процитовано 22 травня 2018.
  16. ↑ Zuppi, Matteo (20 травня 2018). Zuppi. Chiesa e persone Lgbt sul ponte dell'incontro. Avvenire (італ.). Процитовано 22 травня 2018.
  17. ↑ Resignations and Appointments. press.vatican.va. Процитовано 20 травня 2023.
  18. ↑ Sassoli: Card. Zuppi, compagno di classe che tutti vorrebbero, ANSA
  19. ↑ Funerali di Stato per David Sassoli: il tributo della politica e il ricordo dei figli, Il Giorno
  20. ↑ San Martín, Inés (25 травня 2022). New head of Italian bishops tasked with handling clergy sex abuse. Crux. Процитовано 3 червня 2022.
  21. ↑ Zuppi è il nuovo presidente della Cei nominato dal Papa: "Farò del mio meglio" (італ.). 24 травня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  22. ↑ Cardinal Zuppi Accused of ‘Incorrect and Misleading’ Spin of Same-Sex Blessing
  23. ↑ Кардинал Дзуппі очолить миротворчу місію щодо України — Vatican News. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 20 травня 2023.
  24. ↑ Pope entrusts Cardinal Zuppi with Ukraine peace mission - Vatican News. www.vaticannews.va (англ.). 20 травня 2023. Процитовано 20 травня 2023.
  25. ↑ Указ Президента України від 28 грудня 2023 року № 860/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Додаткові джерела
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маттео_Дзуппі&oldid=41943644