Матильда цу Гогенлое-Орінґен
Матильда цу Гогенлое-Орінґен (нім. Mathilde zu Hohenlohe-Öhringen), повне ім'я Фредеріка Александріна Марія Матильда Катерина Шарлотта Євгенія Луїза цу Гогенлое-Орінґен (нім. Friederike Alexandrine Marie Mathilde Catherine Charlotte Eugenie Luise zu Hohenlohe-Öhringen), 3 липня 1814 — 3 червня 1888) — принцеса цу Гогенлое-Орінґен з дому Гогенлое, донька князя Гогенлое-Орінґенського Августа та вюртемберзької принцеси Луїзи, дружина князя Шварцбург-Зондерсгаузена Ґюнтера Фрідріха Карла II (1835—1852).
| Матильда цу Гогенлое-Орінґен | |
|---|---|
| нім. Mathilde zu Hohenlohe-Öhringen | |
 Княгиня Матильда, 1837, замковий музей Зондерсгаузена | |
| 5-а княгиня-консорт Шварцбург-Зондерсгаузену | |
| Початок правління: | 19 серпня 1835 |
| Кінець правління: | 5 травня 1852 |
|
| |
| Попередник: | Кароліна Шварцбург-Рудольштадтська |
| Наступник: | Марія Саксен-Альтенбурзька |
|
| |
| Дата народження: | 3 липня 1814 |
| Місце народження: | Орінґен |
| Дата смерті: | 3 червня 1888 (73 роки) |
| Місце смерті: | палац Мірабель, Зальцбург, Австро-Угорщина |
| Чоловік: | Ґюнтер Фрідріх Карл II |
| Діти: | Марія, Гуго |
| Династія: | Гогенлое, Шварцбурги |
| Батько: | Фрідріх Август цу Гогенлое-Орінґен |
| Мати: | Луїза Вюртемберзька |
Біографія ред.
Матильда народилась 3 липня 1814 року в Орінґені. Вона була другою дитиною та єдиною донькою в родині князя Гогенлое-Орінґенського Августа та його дружини Луїзи Вюртемберзької. Мала старшого брата Фрідріха. Згодом родина поповнилася молодшими синами Гуго та Феліксом. Мешкало сімейство в Орінґенському замку.
Батько Матильди у 1820—1835 роках був президентом верхньої палати Вюртемберзького ландтагу. Історик Едуард Везе змальовував дівчину як добре виховану та чудово освічену.[1]
У 20 років Матильда взяла шлюб із 33-річним спадкоємним принцом Шварцбург-Зондерсгаузена Ґюнтером Фрідріхом Карлом. Наречений був удівцем, від першого шлюбу мав трьох малолітніх дітей. Це виявився перший шлюбний союз між династіями Шварцбургів та Гогенлое. Молоді люди випадково познайомились у Штутгарті, де Ґюнтер Фрідріх Карл дізнався про «принцесу великого розуму та захоплюючої зовнішності», в той час як вона перебувала там із батьками.[1]
Весілля пройшло 29 травня 1835 року в Орінґені. 8 червня пара прибула до Арнштадта. За два місяці Ґюнтер Фрідріх Карл здійснив державний переворот і став правлячим князем. Оселилися молодята у замку Зондерсгаузена. Завдяки Матильді, яка покровительствувала науці та мистецтвам,[2] Зондерсгаузен незабаром став важливим культурним центром. Життя у столиці князівства пожвавилось. Влаштовувались благодійні концерти.[3] Княгиня сама писали вірші та драми, виступала співачкою у п'єсах придворного театру. Також відмовилася від старого начиння замку і замовила у Берліні нову порцеляну на Королівській прусській мануфактурі.[1]
У монаршого подружжя народилося двоє дітей:
- Марія (1837—1921) — одружена не була, дітей не мала;[4]
- Гуго (1839—1871) — одружений не був, дітей не мав.
У 1839 році Матильда заснувала школу для дівчаток Mathildepflege, а у 1843 — дитячий садок Kleinkinderbewahranstalt з вихованням за методикою Фробеля.[3] У 1841 році задовольнила прохання надати стипендію Фредеріці Євгенії Йон. До 1844 року дівчина жила у князівській резиденції, після чого завершила у 1847 році навчання у Віденській консерваторії. Втім, кар'єра її як співачки склалася невдало, і Матильда знову взяла її до двору та зробила читцем та попутницею у своїх численних подорожах.[2] У коло княгині входив також публіцист Фрідріх фон Сюдов.[1]
Стан здоров'я Матильди був не найкращим, у супроводі чоловіка вона щороку їздила на води лікуватися цілющими ваннами. Перевагу вони віддавали курортам Бад-Кіссінген та Вісбаден.[1]
Після кількох гармонійних років відносини подружжя стали проблематичними. Князь все менше був готовим слідувати духовним амбіціям Матильди й фінансувати їх.[1] У 1847 році пара розділилася, Матильда з дітьми від'їхали до Орінґену. Втім, за проханням, наступного року вона повернулася, однак мешкала у мисливському будинку Поссен. У 1849 році був укладений новий договір про розділення подружжя. Незважаючи на протести зондерсгаузенців, розірвання шлюбу набуло чинності 5 травня 1852 року, як того і вимагав князь. Не допоміг навіть великий збір підписів громадян проти цього акту.[3]
Матильда залишила Шварцбург-Зондерсгаузен разом з донькою. Її матері вже не було, а батько, передавши владу Гуго, пішов з життя у лютому 1853 року у силезькому маєтку. Надалі Матильда з Марією жили у Фрідріхсруе біля Орінґена та Мюнхені, звідки виїжджали до гірських баварських курортів.[2] Фінансові негаразди змусили її у 1863 році скоротити свій двір та звільнити Євгенію Йон, яка в майбутньому стала відомою романісткою під псевдонімом Е. Марлітт[5] У 1874 році вона орендувала палаці Мірабель у Зальцбурзі, який перебував у власності міста. Там вона усамітнено мешкала разом з донькою у скромних фінансових умовах до самой смерті.[3] Її колишній чоловік більше не одружувався, проте мав позашлюбну доньку (нар. 1863). Страждаючи від хвороб, у 1880 році він зрікся влади на користь сина від першого шлюбу.
Померла Матильда 3 червня 1888 року в палаці Мірабель. Похована на старому цвинтарі Арнштадта у Шварцбург-Зондерсгаузені.[6]
Генеалогія ред.
| Генріх Август Гогенлое-Інґельфінґен | Вільгельміна Елеонора Гогенлое-Орінґен | Юліус Ґебхард фон Гойм | Крістіана фон Діскау | Фрідріх Ойген Вюртемберзький | Фредеріка Бранденбург-Шведтська | Крістіан Карл Штольберг-Ґедернський | Елеонора Ройсс цу Лобенштайн | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Людвіг Гогенлое-Інґельфінґен | Амалія фон Гойм | Євген Фрідріх Вюртемберзький | Луїза Штольберг-Ґедернська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Август Гогенлое-Орінґен | Луїза Вюртемберзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Матильда | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Hendrik Bärnighausen. Carl Scheppig (1803—1885). Ein Schinkel-Schüler in Berlin, Rom und Sondershausen. Baurat in Sondershausen 1836 bis 1885 [1] [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ а б в Franz Brümmer: Marlitt, E. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 52, Duncker & Humblot, Leipzig 1906, стор. 213–216 [2] [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ а б в г Стаття «Fürstin fand letzte Ruhe in Arnstadt» від 5 липня 2014 року [3] (нім.)
- ↑ Landesarchiv Thüringen — Staatsarchiv Rudolstadt Aktualisierte Beständeübersicht. стор. 393. [4] (нім.)
- ↑ Wolfgang Griep: Marlitt, Eugenie. In: Neue Deutsche Biographie. Band 16, Duncker & Humblot, Berlin 1990, ISBN 3-428-00197-4, стор. 229 [5] [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Старий цвинтар Арнштадта [6] [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Література ред.
- Christa Hirschler, Ulrich Hahnemann: Das Fürstliche Haus Schwarzburg-Sondershausen. Deutsche Fürstenhäuser, Heft 10. Börde-Verlag, Werl 2004, ISBN 3-9809107-0-9.
- Chronik von Arnstadt. Verlag Kirchschlager, Arnstadt 2003.
- Dr. Harald Mittelsdorf. Traditionslinien in der Thüringischen Sozialpolitik – am Beispiel verdienstvollen Wirkens Thüringer Persönlichkeiten. [7] (нім.)
Посилання ред.
- Гогенлое-Орінґен [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 4 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Матильди цу Гогенлое-Йорінґен [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Ґюнтера Фрідріха Карла II [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)