Марія де Лурдеш Пінтасілгу

політик (1930-2004)

Марі́я де Лу́рдеш Ру́йву да Сі́лва де Ма́туш Пінтасі́лгу (порт. Maria de Lourdes Ruivo da Silva de Matos Pintasilgo; *18 січня 1930, Абрантеш — †10 липня 2004, Лісабон) — португальський інженер-хімік і політичний діяч. Була 8-м прем'єр-міністром Португалії після Революції гвоздик, з 1 серпня 1979 до 3 січня 1980 року.

Марія де Лурдеш Пінтасілгу
Maria de Lourdes Pintasilgo
порт. Maria de Lourdes Pintasilgo
Марія де Лурдеш Пінтасілгу Maria de Lourdes Pintasilgo
Марія де Лурдеш Пінтасілгу
Maria de Lourdes Pintasilgo
Пінтасілгу 1986 року
   прем'єр-міністр Португалії
(8-й після Революції гвоздик)
1 серпня 1979 — 3 січня 1980
Попередник Карлуш Мота Пінту
(прем'єр-міністр)
Наступник Са Карнейру
(прем'єр-міністр)
Народився 18 січня 1930(1930-01-18)
Абрантеш, Португалія
Помер 10 липня 2004(2004-07-10) (74 роки)
Лісабон, Португалія
Похований Prazeres Cemeteryd
Відомий як політична діячка, інженерка
Країна Португалія
Alma mater Instituto Superior Técnico і Технічний університет Лісабонаd
Політична партія позапартійна, пізніше Соціалістична партія
У шлюбі з замужом не була
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Христа
Кавалер Великого хреста ордена Христа
Підпис

Увійшла в історію Португалії як перша і єдина жінка-прем'єрка, а також друга жінка-прем'єрка в Європі після Маргарет Тетчер.

Біографія ред.

Ще у ранньому віці проявляла незвичайні здібності — у віці семи років її віддали до престижного лісабонського Ліцею ім. Феліпи де Ланкаштре (порт. Liceu Filipa de Lencastre). Там вона здобула середню освіту, також проявивши себе в молодіжному русі Mocidade Portuguesa, заснованому диктатором Салазаром. Згодом вже під час навчання у Вищому технічному інституті у Лісабоні приєдналась до жіночого відділення молодіжної організації Католицької університетської молоді (порт. Juventude Universitária Católica) при Католицькому університеті Португалії.

У 1953 році (у віці 23 років) закінчила Вищий технічний інститут Лісабонського університету, здобувши спеціальність інженера промислової хімії. Продовжила освіту після диплому, вигравши стипендію в рамках національної програми з ядерної енергії. Після завершення навчання почала працювати на одній з найбільших португальських компаній, пов'язаній з виробництвом цементу (порт. Companhia União Fabril, CUF), зробивши швидку професійну кар'єру: з 1954 року обіймала посаду старшого інженера відділу досліджень і проектів, згодом стала директором проекту, — посада, на якій пробула 7 років до залишення компанії у 1960 році.

Пінтасілгу була тісно пов'язана з Римською Католицькою Церквою. Так, у 19521956 роках вона була головою жіночого відділення молодіжної організації Католицької університетської молоді, пізніше, а у 19561958 роках — керівником Pax Romana (Міжнародний молодіжний рух студентів-католиків).

Між 1965 і 1974 працювала в Корпоративній палаті Національної Асамблеї. Входила до складу 2-го і 4-го тимчасових після Революції гвоздик урядів, як міністр соціального захисту.

На посаду прем'єр-міністра була призначена президентом Рамалью Еанешом, 1 серпня 1979 року, на заміну попередника Карлуша Мота Пінту. За час свого прем'єрства (19791980) зробила важливі реформи що стосується загального соціального страхування, а також у галузі охорони здоров'я, освіти, законів про працю тощо. Пізніше була послом в ЮНЕСКО і депутатом від Соціалістичної партії в Європейському Парламенті у 19871989 роках.

Була також позапартійним кандидатом (першою жінкою в Португалії) на посаду президента Республіки під час президентських виборів 1986 року, не пройшовши перший тур (набрала лише 7,38 %голосів). У тому ж році заснувала так званий Рух за поглиблення демократії (порт. Movimento para o Aprofundamento da Democracia).

Президентські вибори 1986 року ред.

Перший тур 26 січня 1986 року ред.

Кандидат Голосів %
Фрейташ ду Амарал 2.629.597 46,31
Маріу Соареш 1.443.683 25,43
Салгаду Зенья 1.185.867 20,88
Марія де Лурдеш Пінтасілгу 418.961 7,38
Анжелу Велозу зняв кандидатуру --

Опублікувала декілька праць, що стосуються ролі Католицькаї церкви в суспільстві, а також ролі жінок у політичному і громадському житті.

Померла у своєму домі в Лісабоні, вранці 10 липня 2004 року, ставши жертвою серцевої недостатності.

Див. також ред.

Джерела ред.

Попередник: Прем'єр-міністри Португалії
1979—1980
Наступник:
Нобре да Кошта
1978—1979
Са Карнейру
1980