Марія Христина Брун
Марія Христина Брун (швед. Maria Christina Bruhn; 1732-1808) — шведська хімікиня, винахідниця. Перша жінка у Швеції, що отримала патент на винахід. Винайшла вогнестійкий і водонепроникний матеріал, який тривалий час використовувався шведською армією для зберігання пороху.[1]
| Марія Христина Брун | |
|---|---|
| швед. Maria Christina Bruhn | |
| Народилася |
1732 Стокгольм, Швеція |
| Померла |
21 жовтня 1808 Стокгольм, Швеція |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | хімік, винахідниця, інженерка |
Біографія ред.
Народилася Марія Христина Брун 1732 року у Стокгольмі. Була старшою з трьох дочок друкаря Югана Бруна. У 1742 році помер батько і чоловіковою мануфактурою зайнялася його вдова Інга Катарина.[2] Мануфактура спеціалізувалася на виробництві гобеленів і шпалер. Після смерті матері у 1751 році керівництво мануфактурою перейшло до Марії Христини.
У 1771 році король Густав III оголосив конкурс з винагородою в розмірі 6 000 мідних монет на розробку безпечного зберігання пороху у так званих кардусах. Оцінювати винаходи доручено Шведській королівській академії наук. Марія Брун запропонувала виготовляти кардуси з лакованого паперу, який використовувався для виробництва шпалер. Цей папір був водо- і вогнетривким. Свою ідею Брун подала на розгляд комісії 2 березня 1774 року. Проте її винахід затвердили до вжитку лише через 12 років, у 1786 році. А грошову винагороду Брун отримала наступного року. Її винахід довго використовувався в шведській армії.[3]
Після конкурсу Марія продовжувала постачати оновлену версію своїх лакованих гільз власним коштом артилерійським курсантам для їхніх військових навчань, і так тривало до 1780 року.[4] Марія була успішною, поки не почалися проблеми. Майор Пер Ґустав Ваґенфельт, який також брав участь у конкурсі, отримав королівську платню у розмірі 500 ріксдалерів за винахід лакованих патронів. Він викрав дизайн Марії і видавав його за свій. Капітан Ліндфельт визнав, що дизайн належить Марії, і подав протест до військової ради. Марія також дізналася про це і в 1783 році написала до Військового міністерства, вимагаючи повернення їй права власності на свій дизайн і призові гроші.[5][6]
Винагороди вистачило, щоб Брун закрила свою фабрику шпалер і жила на дохід у приватному будинку з однією зі своїх сестер.
Марія Брун померла 21 жовтня 1808 року у віці 77 років.
Примітки ред.
- ↑ Krutgumman löste karduskrisen. Ny Teknik (швед.). Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 8 березня 2018.
- ↑ Nils Erik Magnus Lönnroth: «Mamsell Bruhn: en svensk uppfinnare i artilleriteknik» (Mamsell Bruhn: a Swedish inventor in artillery technique) (1991)
- ↑ Women's History Blog: The Women of Science. Coda Corp USA (амер.). 31 березня 2015. Процитовано 6 грудня 2021.
- ↑ skbl.se - Maria Christina Bruhn. skbl.se. Процитовано 5 грудня 2021.
- ↑ Maria Christina Bruhn – Gunpowder handling. Tekniska museet (амер.). Процитовано 6 грудня 2021.
- ↑ Maria Christina Bruhn (1732-1808) – The Mills Archive (брит.). Процитовано 5 грудня 2021.
Посилання ред.
- Isa Edholm (2001). Kvinnohistoria (Women history). Falun: Alfabeta Bokförlag AB, Stockholm. ISBN 91-501-0054-8.
- Nationalencyklopedin (The national encyclopedia)
- Nils Erik Magnus Lönnroth: «Mamsell Bruhn: en svensk uppfinnare i artilleriteknik» (Mamsell Bruhn: a Swedish inventor in artillery technique) (1991)
- Марія Христина Брун — Технічний музей [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття про особу Швеції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |