Марія Розарія Піомеллі
Марія Розарія Піомеллі (до шлюбу Агрісано, нар. 24 жовтня 1937, Неаполь, Італія)[1][2] — італійська архітекторка, перша жінка-декан (1980, Школа архітектури Сіті Коледжу[3][4]). Відкрила власну архітектурну фірму в Нью-Йорку в 1974 році.[1][5] Активно презентувала доробок жінок в архітектурі[2], авторка книг про внесок жінок в архітектуру США.
| Марія Розарія Піомеллі | |
|---|---|
| Народилася |
24 жовтня 1937 (86 років) Неаполь, Італія |
| Країна |
 США |
| Діяльність | архітекторка, декан |
| Alma mater | Массачусетський технологічний інститут |
| Magnum opus | Sciences Libraryd |
| Посада | декан |
Життєпис ред.
Марія Розарія Піомеллі народилася в Неаполі, Італія[1][2], у родині Альберто та Джузеппіни Ангрісано.
Навчалася в Неаполі в Інституті д'Арте, де в 1954 році здобула ступінь бакалавра мистецтв, а в 1955 році — магістра мистецтв.
Закінчила Массачусетський технологічний інституті в 1960 році.
1957 році переїхала до США та у квітні того ж року вступила в шлюб з Серхіо Піомеллі, доктором медицини.
Народила двох дітей: Асканіо Альберто та Фоску Франческу[4].
Кар'єра ред.
Піомеллі працювала архітекторкою у декількох офісах Італії, США та Нідерландів впродовж 1960-х та 1970-х років[6].
У період з 1963 по 1969 рік її місцем роботи була компанія Warner, Burns, Toan & Lunde в Нью-Йорку.
З 1969 по 1970 рік вона працювала архітекторкою в EH Grosmann в Роттердамі, Нідерланди.
З 1971 по 1974 рік — архітекторкою проєкту фірми IM Pei and Partners.
Піомеллі відкрила власну фірму в Нью-Йорку в 1974 році.[1][5] Піомеллі працювала професором[4] та на низці різних посадах у США[7].
Отримавши ліцензію на практику в Нью-Йорку в 1969 році, вона вступила до Американського інституту архітекторів[8]. На посаді директорки Комітету з рівних можливостей Американського інституту архітекторів Піомеллі навесні 1974 року організувала у Нью-Йорку виставку під назвою «Жінки в дизайні навколишнього середовища»[9]. Вона активно презентувала доробок жінок у галузі архітектури[2], а також написала книги про доробок жінок в американській архітектурі.
Серед проєктів Марії Розарії Піомеллі:
- академічна гірка (Гадсон, Нью-Йорк)[5]
- школа Пірсона (Таррітаун, Нью-Йорк)[10]
- Шифф Гаус, Монтаук, штат Нью-Йорк
- проєкт будівлі притулку на 139 Рам-Айленд Драйв[11]Архів робіт Марії Розарії Піомеллі за 1960—1995 роки знаходиться у двох колекціях:
- Політехнічного інституту Вірджинії
- Державного університету, Блексбург, штат Вашингтон, під колекційним номером MS1995-007[12].
Викладацька діяльність ред.
З 1971 року Марія Розарія Піомеллі обіймала різні посади в декількох академічних установах:
- Школа архітектури міста Нью-Йорка (CCNY), доцент (1971—1976);
- Інститут Пратта (1974—1979);
- професор Сіті Коледж (1979);
- Школа архітектури Сіті Коледжу, декан (1980—1983);
- Каліфорнійський університет, Берклі, запрошений професор (1984);
- Школа архітектури Сіті Коледжу, професор (1985 до сьогодні).
Нагороди ред.
Премія за дизайн бібліотеки Браунського університету, департамент охорони здоров'я (1966)[13]
Бібліографія ред.
- Піомеллі Р. Канарський причал: Лондон в третьому тисячолітті. Зодіак. — том 5, березень 1991 р., Лондон.[1]
- Гель Я. Вітта в Чітта. 1992.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д M. Rosaria Piomelli Architectural Papers, 1960-1995. Spec.Lib.Vt. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
- ↑ а б в г Special Collections, Virginia Polytechnic Institute and State University. Lib.Virginia.edu. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2012.
- ↑ MAKING CITIES LIVABLE-Speakers. Livable Cities.org. 12 березня 1988. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 28 лютого 2012.
- ↑ а б в WEDDINGS; Fosca Piomelli, William White. NewYorkTimes. 14 травня 2000. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 29 лютого 2012.
- ↑ а б в Virginia Tech University Special Collections Department. A Guide to the M. Roaria Piomelli Architectural Papers. Virginia Heritage. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
- ↑ A Guide to the M. Rosaria Piomelli Architectural Papers, 1960-1995 Piomelli, M. Rosaria, Architectural Collection Ms1995-007. ead.lib.virginia.edu. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Progress and Achievements of Women in Architecture. Arch.Uiuc.edu. 3 квітня 2005. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 29 лютого 2012.
- ↑ CCNY Libraries. Women At City College: A Fifty Year Anniversary Exhibit. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Torre, Susana (1977). Women in American Architecture: A Historic and Contemporary Perspective. New York: Whitney Library of Design. с. 151. ISBN 9780823074853.
- ↑ Virginia Tech University Image Base. Virginia Tech University Image Base. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2018.
- ↑ Cassidy, Grace (6 лютого 2018). Contemporary, light-filled Shelter Island home asks $3M. Curbed Hamptons. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Roitman, Marcela (3 листопада 2016). ROSARIA PIOMELLI 1937. UN DIA | UNA ARQUITECTA 2 (es-ES) . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
Посилання ред.
- Torre, Susana, 1944, та Архітектурна ліга Нью-Йорка. Жінки в американській архітектурі: історична та сучасна перспектива. Бібліотека дизайну Вітні, Нью-Йорк, 1977.
- Прогрес та помітні досягнення жінок в архітектурі [Архівовано 18 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Піомеллі, М. Розарія. [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.] Ms95-007 (11 зображень) [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]