Марія Кубашец
Мар'я Кубашец (верхньолуж. Marja Kubašec, 7 березня 1890 року, село Хасов, поблизу Будишина, Саксонія, Німеччина — 13 квітня 1976 року, Будишин, НДР) — дитяча лужицька письменниця, перекладачка і педагог. Писала верхньолужицькою мовою.
| Марія Кубашец | ||||
|---|---|---|---|---|
| в.-луж. Marja Kubašec | ||||
 | ||||
| Народилася |
7 березня 1890[1] Quoos/Chasowd, Німеччина | |||
| Померла |
13 квітня 1976[1] (86 років) Бауцен, Дрезден[d], НДР | |||
| Поховання | Radworski kěrchowd | |||
| Країна |
 НДР | |||
| Діяльність | письменниця, вчителька | |||
| Членство | Матиця серболужицька | |||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Життєпис ред.
Марія Кубашец народилася 7 березня 1890 року в лужицькому селі Хасов в околицях Будишина. З 1902 по 1909 роки навчалася в педагогічному ліцеї в Ерфурті. З 1909 по 1911 роки працювала вчителькою в Дуйсбергзі з 1911 року по 1925 роки — вчителькою в Кроствіці. У 1911 році вступила до культурно-просвітницької організації «Матиця сербська». З 1920 по 1922 роки була редактором студентської газети «Serbski Student» і з 1920 по 1923 рік була редактором дитячого журналу «Raj».
У 1923 році Марія Кубашец видала в Будишині свій перший твір новелу «Wusadny». Під час роботи в Кроствіці написала дитячі повісті «Palčiki w krawcowni», «Palčik w kowarni», «Jank a Hanka», які видала в 1932 році окремою книгою під назвою «Tři hodowne hry za dźěći». З 1925 року по 1938 рік була вчителькою в середній школі в селі Польчніци і з 1946 по 1952 роки — вчителькою в Радіборі та Будишині. З 1952 по 1956 роки працювала науковим співробітником на Сербських педагогічних курсах в Будишині.[2]
Померла Марія Кубашец 13 квітня 1976 року в Будишині.
Твори ред.
- Row w serbskej holi a druhe powědančka, 1949;
- Koło časow, 1950;
- Hwězdy nad bjezdnom, 1960;
- Ptače worakawstwa, 1961;
- Wichor a słónčna pruha, 1961;
- Wanda, 1962;
- Alojs Andricki, 1967;
- Bosćiju Serbinje, історична трилогія (1963, 1964, 1967);
- Lěto wulkich wohenjow, 1970;
- Nalětnje wětry, 1978.
Нагороди ред.
- Лауреатка премії імені Якуба Чишинського (1962).
- Лауреатка літературної премії «Домовина (організація)Домовина» (1966);
- Медаль імені Йоганнеса Бехера (1975).
Література ред.
- Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, Российская академия наук, Институт славяноведения и балканистики, научный центр славяно-германских отношений, М., 1997, стр. 147, 165—166, 175, 191, ISBN 5-7576-0063-2
- J. Młynk, Marja Kubašec — Serbšćina. 18. studijny list, Mały Wjelkow 1956, str. 2045—2055;
- G. Wirth, Aus meinem Briefwechsel mit Marja Kubašec — Lp A 28/1 (1981), str. 79-86;
- T. Malinkowa, A znowa maš so rozsudźić. Žiwjenski wobraz Marje Kubašec, Budyšin 1990.
- Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow, wud. wot: Jan Šołta, Pětr Kunze a Franc Šěn, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina, 1984
Посилання ред.
- Біографія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (в.-луж.)
- Бібліографія [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Dietrich Scholze-Šołta : «Kubašec (Kubasch), Marja (Maria)». [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.] Sächsische Biografie [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Dietrich Scholze. «Kubašec (Kubasch) Marja (Maria)». [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.] Sächsische Biografie (vācu). saebi.isgv.de, 8.10.2007. Skatīts: 2020-03-25.