Мура Будберг
Марія (Мура) Ігнатівна Закревська-Бенкендорф-Будберг (приблизно 1891/92, Полтава — листопад 1974) — дипломатка, авантюристка, ймовірно подвійна агентка ОГПУ і англійської розвідки. Авторка сценаріїв до фільмів.
| Мура Будберг | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
лютий 1892[1][2][…] Полтава, Російська імперія |
| Померла |
1 листопада 1974[1][2][…] (82 роки) Террануова-Браччоліні, Італія |
| Поховання | Chiswick New Cemeteryd[4] |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | перекладачка, сценаристка |
| Знання мов | російська[1] |
| Заклад | MI5 |
| Рід | Benckendorffd |
| Батько | Закревський Гнат Платонович[5] |
| Мати | Maria Nikolaievna Bereyshad[6] |
| У шлюбі з | Johann von Benckendorffd |
| Діти | Paul von Benckendorffd[5] і Tatiana von Benckendorffd[5] |
| IMDb | ID 0118900 |
Близькі називали її Мурою, а Максим Горький — «залізною жінкою».
Біографія ред.
Народилась в Полтаві в родині Гната Закревського, українського дворянина і дипломата Російської імперії. Онука Ганни Закревської.
В 1911 одружилася з Іваном (Йоганном) фон Бенкендорфом, високпосадовим імператорським дипломатом. Вони володіли маєтком Jendel в Jäneda (в Естонії), де Бенкендорфа застрелив біля 1918 року місцевий селянин. Після вбивства чоловіка заарештована з підозрою в шпигунстві на користь Великої Британії і переведена до в'язниці на Луб'янці.
До Жовтневої революції працювала у посольстві Російської республіки в Берліні, де познайомилася з британським дипломатом Брюсом Локхартом. Локхарт згадує Будберг у книзі спогадів «Секретний агент» і намагався поручитися за неї, проте також був затриманий і висланий з Росії у зв'язку зі справою «Ambassadorial Conspiracy», також відомою як «Локхартова змова». Марію Будберг випустили за умови, що вона співпрацюватиме з розвідкою, якщо виникне така необхідність у майбутньому.
Отримала роботу у виданні «Всесвітня література», де зустріла письменника Максима Горького за сприяння Корнія Чуковського. Будберг стала секретаркою і цивільною дружиною Горького, проживаючи в його будинку з 1920 по 1933 з невеликими перервами. Він з гіркотою присвячує їй свою останню велику роботу, роман «Життя Клима Самгіна».
У 1920 році зустріла англійського історика і письменника-фантаста Герберта Веллса. Відновила стосунки з ним 1933 року в Лондоні, куди емігрувала, і продовжувала їх до його смерті. Веллс просив її про шлюб, але Будберг рішуче відкинула пропозицію.
Відвідала Радянський Союз двічі, в 1936 році на похорони Горького, та в кінці 1950 року, з дочкою Олександра Гучкова.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мура Будберг |
- Мура Будберг на сайті IMDb (англ.)