Марічейка
Маріче́йка — високогірне озеро в Українських Карпатах, у масиві Чорногора, в межах Верховинського району Івано-Франківської області.
| Марічейка | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 48°02′05″ пн. ш. 24°39′29″ сх. д. / 48.03472° пн. ш. 24.65806° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Регіон | Івано-Франківська область | |||
| Розташування |
Україна Івано-Франківська область, Верховинський район | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | високогірне | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | (1 га) км² | |||
| Висота | 1510 м | |||
| Глибина макс. | 0,8 м | |||
| Вода | ||||
| Солоність | 0 г/л | |||
| Басейн | ||||
| Витікають | потічок, притока Погорільця | |||
| Інше | ||||
  Марічейка (Івано-Франківська область) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Марічейка у Вікісховищі | ||||
Розташоване у південній частині Карпатського національного парку, на північно-східному схилі гори Шурин. На північний захід від озера розташована одна з найвищих вершин Українських Карпат — Піп Іван (2022 м).
Марічейка — льодовикового походження.
Довжина озера — 88 м, ширина — 45 м, висота над рівнем моря — 1510 м. Марічейка — друге за площею озеро Чорногори. Ще у 1880 р. Т. Вішньовський вказував, що його максимальна глибина сягала двох метрів. Сучасне обміління водойми до 0,8 м (у ямах із донними джерелами до 1,1 м) пов'язують із руйнуванням морени водами потоку, що витікає із озера.[1] Улоговина видовженої форми. Береги низькі, вкриті частково субальпійськими луками, частково заростями осоки, оточені лісом з ялини та гірської сосни. Живиться підземними та частково атмосферними водами. Вода прісна, чиста. Дно рівне, мулисте.
З озера витікає струмок, який впадає в річку Погорілець (ліва притока Шибеного, басейн Чорного Черемошу).
Найближчий населений пункт — село Явірник.
Озеро Марічейка привертало увагу туристів уже на початку ХХ ст.: повз нього проходив маршрут із Буркута на гору Піп Іван Чорногірський. Спогади про свою першу мандрівку на Чорногору у другій половині 1904 р. залишив відомий український математик Володимир Левицький:
«У дальшій дорозі на полудневий схід від Попа Івана минаємо гірське озерце, одно з тих, яких у Чорногорі багато (але не таке гарне як несамовите під Туркулом), далі знаходимо гарну джерельну воду і скоро стаємо серед прегарної погоди на вершку Попа Івана. Якийсь час відпочиваємо на цій імпонуючій горі та оглядаємо величавий вид на всі сторони світу аж далеко-далеко в Роднянські Альпи…»[2]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марічейка |
Примітки ред.
- ↑ Микітчак Т. І., Рожко І. М., Ленько О. В. Фізико-географічна та гідрохімічна характеристики озер та озерець масиву Чорногора (Українські Карпати) // Наукові праці УкрНДГМІ, 2010, Вип. 259. — С. 239.
- ↑ Левицький Володимир, д-р. Моя перша прогулька на Чорногору // Діло (Львів). — 12 липня 1930 року, С. 2.
Посилання ред.
- Озеро Марічейка: небесне око Карпат [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] | Про озеро, маршрути до озера, фото, карта, відгуки туристів
- Легенда про походження озера [Архівовано 31 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Відео - Озеро Марічейка
- Озеро Марічейка [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Хільчевський В.К., Корчемлюк М.В., Кравчинський Р.Л., Савчук Б.Б. Умови формування хімічного складу води гірського озера Марічейка (масив Чорногора, Українські Карпати) // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2018. - Т. 1(48). - С. 6-15.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Кравчинський Р.Л., Хільчевський В.К., Корчемлюк М.В., Стефурак О.М. Моніторинг природних водних джерел Карпатського національного природного парку: монографія [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В.К. Хільчевського. – Ів.-Франківськ: Фоліант. – 2019. – 124 с. - ISBN 978-6177496-79-2
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |