Маріо Берток (нар. 2 вересня 1929, Загреб — 20 серпня 2008) — хорватський шахіст і шаховий журналіст, міжнародний майстер від 1957 року.

Маріо Берток
Маріо Берток
Маріо Берток
Країна Югославія Югославія
Хорватія Хорватія
Народження 2 вересня 1929(1929-09-02)
Загреб
Смерть 20 серпня 2008(2008-08-20) (78 років)
Загреб
Титул Міжнародний майстер (1957)
Піковий
рейтинг
2450 (січень 1971)

Життєпис ред.

На межі 1950-1960-х років належав до провідних югославських шахістів. У 1957 i 1961 роках двічі виступив на командних чемпіонатах Європи, здобувши 4 медалі (дві срібні в командному заліку, а також срібну i бронзову в особистому)[1]. 1960 року єдиний раз у кар'єрі грав за збірну Югославії на шаховій олімпіаді, здобувши у Лейпцигу бронзову медаль[2]. Був триразовим чемпіоном Хорватії. Неодноразово брав участь у фіналах індивідуальних чемпіонату Югославії, найвищого успіху досягнув у 1960 році в Любляні, де здобув звання віце-чемпіона країни. Завдяки тому результатові виступив того самого року на зональному турнірі (циклу чемпіонату світу), що відбувся в Будапешті, в якому поділив 2-5-те місця (позаду Гедеона Барци, разом з Александером Матановичем, Іштваном Білеком i Тео ван Схелтінґою), a на дограванні посів 3-тє місце i потрапив до міжзонального турніру у Стокгольмі в 1962 році (на тому турнірі посів 18-те місце серед 23 учасників)[3].

Серед інших успіхів, які здобув на міжнародних турнірах належать, зокрема: 2-3-тє місця в Братиславі (1957, позаду Юліуса Козми, разом з Мирославом Філіпом), посів 1-ше місце в Порторожі (1958), посів 2-ге місце в Кракові (1959), 3-4-те місце у Амстердамі (1963, турнір IBM–B, позаду Гайнца Лемана i Конрада Зейдеми, разом з Робертом Гартохом, посів 2-ге місце в Амстердамі (1964, турнір IBM–B, позаду Ніколи Караклаїча), 4-те місце в Загребі (1964, позаду Ласло Сабо, Дражена Маровича i Бруно Парми), 1-4-те місце в Реджо-Емілії (1964/65, разом з Іштваном Білеком, Рудольфом Тешнером i Драголюбом Мінічем), 2-4-те місце в Реджо-Емілії (1969/70, позаду Серджіо Маріотті, разом з Юліусом Козмою i Альвізе Дзікікі). 3-5-те місця у Вінковцях (1977), а також 4-те місце в Реджо-Емілії (1982/83, позаду Нони Гапріндашвілі, Карела Мокрого i Георга Даннера).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1972 року, досягнувши 2440 пунктів ділив тоді 22-26-те місце серед югославських шахістів[4]. За даними ретроспективної системи Chessmetrics, найвищий рейтинг мав у жовтні 1960 року, посідав тоді 55-те місце в світі[5].

У турнірах брав участь до 2004 року[6]. Трагічно загинув у серпні 2008 року, втопившись в озері Ярун під загребом, ймовірно від серцевого нападу[7][8].

Дружиною Маріо Бертока була Семка Соколович-Берток (1935—2008) — хорватська акторка[9], яка в молодості також досягнула шахових успіхів (була, зокрема, восьмиразовою чемпіонкою Хорватії)[10].

Примітки ред.

  1. OlimpBase. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  2. OlimpBase. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  3. 1962 Stockholm Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  4. ФІДЕ rating history :: Bertok, Mario. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  5. Chessmetrics Player Profile: Маріо Берток. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  6. benoni.de/schach/elo: Bertok, Mario. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  7. The Week in Chess: IM Маріо Берток (1929—2008). Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  8. Na Jarunu se utopio Маріо Берток. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 березня 2018.
  9. Semka Sokolovic-Bertok — IMDb. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  10. Umrla Semka Sokolović-Bertok. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 27 березня 2018.

Джерела ред.

Посилання ред.