Маріо Аркес

іспанський футболіст

Маріо Аркес Бласко (ісп. Mario Arqués Blasco, нар. 19 січня 1992, Аліканте) — іспанський футболіст, грає на позиції центрального півзахисника. Вільний агент.

Ф
Маріо Аркес
Особисті дані
Повне ім'я Маріо Аркес Бласко
Народження 19 січня 1992(1992-01-19)[1][2] (32 роки)
  Аліканте, Валенсія, Іспанія
Зріст 178 см
Громадянство  Іспанія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Іспанія «Вільярреал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011–2012 Іспанія «Вільярреал C» 0 (0)
2011–2012 Іспанія «Оріуела» 30 (0)
2012–2014 Іспанія «Валенсія Месталья» 59 (1)
2014–2015 Іспанія «Ельче Ілісітано» 35 (7)
2015 Іспанія «Ельче» 1 (0)
2015–2016 Іспанія «Спортінг Б» (Хіхон) 34 (3)
2016–2017 Іспанія «Алькояно» 17 (1)
2017 Україна «Карпати» (Львів) 5 (0)
2018 Іспанія «Алькояно» 17 (1)
2018–2019 Індія «Джамшедпур» 18 (3)
2019–2020 Індія «Керала Бластерс» 6 (0)
2021 Малайзія «Келантан» 19 (2)
2021–2022 Австралія «Ньюкасл Юнайтед Джетс» 14 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 липня 2022.

Клубна кар'єра ред.

Arqués народився в Аліканте, Валенсія. Вихованець молодіжної системи «Вільяреала». Дебютував на дорослому рівні в Сегунді Б в клубі «Оріуела» в сезоні 2011/12, куди був відданий рідним клубом на правах оренди.[3] Всього за сезон зіграв у 30 матчах чемпіонату.

8 вересня 2012 року Аркес перейшов в «Валенсію Месталью», що також виступала у третьому дивізіоні.[4] Тут півзахисник також був основним гравцем протягом двох сезонів, а також одного разу потрапив у заявку головної команди «Валенсії» у домашній грі на Кубок Іспанії проти «Реалу» 23 січня 2013 року, проте на поле не вийшов.[5]

22 липня 2014 року Аркес підписав дворічний контракт з «Ельче», проте також був відправлений до другої команди «Ельче Ілісітано», що грала у Сегунді Б.[6] Дебютував за першу команду 25 квітня 2015 року, в матчі Ла Ліги з мадридським «Атлетіко» на «Вісенте Кальдерон», замінивши Педро Москеру на 85-й хвилині.[7] За першу команду це так і залишився єдиний матч для Маріо, в так час як у дублі він провів 35 матчів і забив 7 голів

18 серпня 2015 року Аркес став гравцем клубу «Спортінг Б» (Хіхон), де провів наступний рік у Сегунді В, зігравши у 34 матчах і забивши 3 голи,[8] після чого 9 серпня 2016 року переїхав до «Алькояно» і за наступний сезон провів ще 17 матчів і забив 1 гол у третьому іспанському дивізіоні.[9]

5 травня 2017 року підписав дворічний контракт з львівськими «Карпатами»[10], які очолював його співвітчизник Серхіо Наварро.

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. AsMadrid: Grupo Prisa, 1967. — ISSN 1888-6671
  3. ´El Orihuela se parece al Villarreal´ ('Orihuela looks like Villarreal') [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]; Diario Información, 8 December 2011 (in Spanish)(ісп.)
  4. Mario Arqués es el último refuerzo para el Mestalla (Mario Arqués is the last addition for Mestalla) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; Superdeporte, 8 September 2012 (in Spanish)(ісп.)
  5. El Madrid en el campo está unido (Madrid is united on the field) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]; Marca, 23 January 2013 (in Spanish)(ісп.)
  6. Mario Arqués refuerza el centro del campo del Elche Ilicitano (Mario Arqués bolsters the centre of midfield of Elche Ilicitano) [Архівовано 26 квітня 2015 у Archive.is]; Elche's official website, 22 July 2014 (in Spanish)(ісп.)
  7. Contra la depresión, Griezmann (Against depression, Griezmann) [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]; Marca, 25 April 2015 (in Spanish)(ісп.)
  8. El filial ficha a Mario Arqués, medio del Elche B (The reserves sign Mario Arqués, midfielder from Elche B) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; La Nueva España[en], 18 August 2015 (in Spanish)(ісп.)
  9. El mediocentro Mario Arques ficha por el Alcoyano (Central midfielder Mario Arques signs for Alcoyano) [Архівовано 28 серпня 2017 у Wayback Machine.]; Diario Información, 9 August 2016 (in Spanish)(ісп.)
  10. Маріо Аркес Бласко — гравець «Карпат». Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 5 липня 2017.

Посилання ред.