Марін Буає

Марін Буає; Marine Boyer
Загальна інформація
Громадянство	Франція
Народження	22 травня 2000 (24 роки); Сен-Бенуа (Реюньйон)
Зріст	162 см
Вага	52 кг
Спорт
Країна	Франція
Вид спорту	Спортивна гімнастика
Тренери	Неллу Поп, Мартін Джордж, Седрік Гі
Участь і здобутки
Марін Буає у Вікісховищі
Нагороди
Представник Франція
спортивна гімнастика
Чемпіонат Європи

Марін Буає (фр. Marine Boyer, нар. 22 травня 2000, Сен-Бенуа (Реюньйон)) — французька гімнастка. Учасниця Олімпійських ігор та чемпіонатів світу, призерка чемпіонатів Європи.

Біографія ред.

Народилась в Сен-Бенуа (Реюньйон). Родина переїхала на континентальну територію Франції в місто Мо (Сена і Марна) з метою пошуку гімнастичної структури, яка б дозволяла поєднувати навчання з тренуваннями. В 14 років вступила до Національного інституту спорту, спеціальних знань та ігор.^[1]

Спортивна кар'єра ред.

З 2006 року почала відвідувати спортивну гімнастику в місті Мелен (Сена і Марна).

2014 ред.

Кілька місяців не тренувалась через травму плеча.

2015 ред.

На Європейському юнацькому олімпійському фестивалі в Тбілісі, Грузія, здобула перемогу в опорному стрибку.

2016 ред.

Дебютувала в дорослій збірній Франції.

На чемпіонаті Європи здобула бронзу в команді та особисте срібло в фіналі вправи на колоді.

На Олімпійських іграх 2016 в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, в фіналі вправи на колоді зупинилась за крок від п'єдесталу.

2017 ред.

На чемпіонаті світу, що проходив у жовтні в Монреалі, в багатоборстві показала 21 результат.

2018 ред.

На чемпіонаті Європи в Глазго, Велика Британія, виграла срібло в команді та бронзу на колоді.

В Досі, Катар, на чемпіонаті світу разом з Джульєт Боссу, Лорет Шарпі, Мелані де Хесус дус Сантус та Луїзою Ванхіль посіла п'яте місце, що стало найкращим результатом в історії жіночої збірної Франції.^[2] В фінали окремих видів не кваліфікувалась.

2019 ред.

У квітні на чемпіонаті Європи кваліфікувалася до фіналу вільних вправ, де посіла восьме місце.

На чемпіонаті світу 2019 року у командному фіналі разом з Лорет Шарпі, Алін Фрієз, Мелані де Хесус дус Сантус та Клер Понтлево посіли п'яте місце, чим не лише повторили найкращий результат в історії жіночої збірної Франції, але й здобули командну олімпійську ліцензію на Літні Олімпійські ігри 2020 у Токіо, Японія.

Результати на турнірах ред.

Рік	Змагання	КБ	ІБ
2015	Європейський юнацький олімпійський фестиваль	9	6	1 !
2016	Чемпіонат Європи	3 !			2 !
2016	Олімпійські ігри				4
2017	Чемпіонат Європи		16		7
2017	Чемпіонат світу		21
2018	Чемпіонат Європи	2 !			3 !
2018	Чемпіонат світу	5
2019	Чемпіонат Європи					8
2019	Чемпіонат світу	5
2021	Чемпіонат Європи				6
	FIT Challenge^[3]	1 !	45
	Олімпійські ігри	6

Примітки ред.

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Simone Biles titrée par équipes avec les Américaines. L'Équipe. 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 грудня 2023. (фр.)
↑ 2021 FIT Challenge Results. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[2] Simone Biles titrée par équipes avec les Américaines. L'Équipe. 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 грудня 2023. (фр.)

[3] 2021 FIT Challenge Results. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.

[1]

[2]

[3]