Марчук Олександр Григорович

український військовик

Олекса́ндр Григо́рович Марчу́к (5 листопада 1988, Потсдам — 2 вересня 2014, Лутугине, Луганська область) — український військовий, лейтенант, командир 3-го механізованого взводу, 5-ї роти, 30-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

Марчук Олександр Григорович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 5 листопада 1988(1988-11-05)
Потсдам, НДР
Смерть 2 вересня 2014(2014-09-02) (25 років)
Лутугине, Луганська область, Україна
Поховання Звягель
Alma Mater НУБіП України
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Біографія ред.

Народився 5 листопада 1988 року в місті Потсдам, (Німеччина).

Проживав у місті Новоград-Волинський, закінчив Новоград-Волинський колегіум, потім — Новоград-Волинський промислово-економічний технікум, а згодом — Національний університет біоресурсів і природокористування України, де навчався на факультеті енергетики і автоматики.

Пройшов офіцерський вишкіл на університетській військовій кафедрі і отримав спеціальність командира взводу обслуговування і ремонту електрообладнання бронетанкової техніки.

Призваний на військову службу під час першої хвилі мобілізації в березні 2014 року.

Загинув 2 вересня 2014 року в районі при виконанні бойового завдання.

Вдома залишилася батьки та дружина.

4 вересня 2014 року громада міста Новоград-Волинський провела героя в останню дорогу. Поховали 25-річного бійця 30-ї ОМБр на міському кладовищі на вулиці Чехова, в секторі для почесних поховань «Алея слави».

Нагороди ред.

Вшанування пам'яті ред.

4 березня 2015 року на честь Олександра Марчука було встановлено меморіальну дошку на території Новоград-Волинського колегіуму, де він навчався[2].

Примітки ред.

  1. Указ Президента України від 31 жовтня 2014 року № 838/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
  2. В Новограді-Волинському увіковічнили пам'ять лейтенанта Марчука. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 2 вересня 2015.

Джерела ред.