Вікіпедія

Мартін Штоклаза

ліхтенштейнський футболіст і футбольний тренер

Мартін Штоклаза (нім. Martin Stocklasa; нар. 29 травня 1979, Грабс, Швейцарія) — ліхтенштейнський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника. Останнім клубом, який очолював Мартін був ліхтенштейнський «Вадуц» з другого дивізіону чемпіонату Швейцарії, Челлендж-ліги.

Ф
Мартін Штоклаза
Мартін Штоклаза
Мартін Штоклаза
Мартін Штоклаза у футболці «Ріда» (2010)
Особисті дані
Повне ім'я Мартін Штоклаза
Народження 29 травня 1979(1979-05-29) (44 роки)
  Грабс, Швейцарія
Зріст 192 см
Вага 90 кг
Громадянство Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Позиція центральний захисник
правий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1989—1997 Ліхтенштейн «Ешен-Маурен»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–1999 Ліхтенштейн «Вадуц» 0 (0)
1999–2002 Швейцарія «Цюрих» 42 (0)
2000–2001 → Швейцарія «Крієнс» 28 (1)
2002–2006 Ліхтенштейн «Вадуц» 123 (10)
2006–2008 Німеччина «Динамо» (Др) 60 (2)
2008–2011 Австрія «Рід» 92 (6)
2011–2014 Швейцарія «Санкт-Галлен» 61 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996—2014 Ліхтенштейн Ліхтенштейн 113 (5)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2017—2020
2019—2020
2020—2023
2023—2024 		Ліхтенштейн Ліхтенштейн (U-15)
Ліхтенштейн Ліхтенштейн (U-21)
Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Ліхтенштейн «Вадуц»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

На клубному рівні грав за «Цюрих», «Вадуц», «Динамо» (Дрезден) та «Рід». Стокласа, як і його брат Міхаель[1], представляли Ліхтенштейн на міжнародному рівні, а на момент завершення кар'єри Мартін провів 113 матчів, завдяки чому зрівнявся з Маріо Фріком на першому місці в списку гравців, які зіграли найбільше матчів за національну команду.

Клубна кар'єра ред.

Народився в швейцарському місті Грабс. Футболом розпочав займатися в ліхтенштейнському клубі «Ешен-Маурен». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1997 року в «Вадуці», а влітку 1999 року перейшов до швейцарського «Цюриха». Сезон 2000/01 років провів в оренді в швейцарському «Крієнс», після чого на один сезон повернувся до «Цюриха». Влітку 2002 року повернувся до «Вадуца», де провів чотири сезони. З літа 2006 року по 2008 рік виступав за «Динамо» (Дрезден) у німецькій Регіоналлізі. За чутками в ЗМІ, був близьким до того, щоб перебратися в англійський «Лідс Юнайтед»[2]. Влітку 2008 року перейшов до австрійського «Ріда», у складі якого виграв Кубок Австрії 2011 року.

Влітку 2011 року залишив «Рід» та перебрався до «Санкт-Галлена» зі швейцарської Челлендж-ліги. Допоміг команді вийти в еліту швейцарського футболу. У наступному сезоні «Санкт-Галлен» посів третє місце в національному чемпіонаті і, таким чином, кваліфікувався до Ліги Європи УЄФА. На груповому етапі турніру виходив на поле в домашній грі проти «Валенсії» та на виїзді проти краснодарської «Кубані». Свою останню гру зіграв проти ФК «Сьон», в якій отримав 4-ту жовту картку і був дискваліфікований на останній тур національного чемпіонату.

У червні 2014 року оголосив про завершення футбольної кар'єри[3].

Кар'єра в збірній ред.

Зіграв 113 матчів за національну збірну та відзначився 5-ма голами, був її капітаном[1][2]. Дебютував у збірній Ліхтенштейну 31 серпня 1996 року у програному (0:5) поєдинку кваліфікації чемпіонату світу 1998 року проти збірної Ірландії. Став першим і наразі єдиним гравцем збірної Ліхтенштейну, який оформив хет-трик у міжнародному матчі[1]. Сталося це 17 квітня 2002 року в товариському матчі проти Люксембургу. 7 вересня 2012 року став другим гравцем збірної Ліхтенштейну, який провів свій 100-й матч за збірну. 15 жовтня 2013 року зіграв свій 111-й матч за національну команду, проти Греції (2:0), завдяки чому повторив рекорд Маріо Фріка.

Кар'єра тренера ред.

З липня 2014 року після завершення кар'єри очолив молодіжну команду «Санкт-Галлена», а також був асистентом головного тренера в клубі з 2015 по 2016 рік. З 1 липня 2017 року був тренером юнацької збірної Ліхтенштейну (U-15), а також помічником головного тренера юнацьких та молодіжних збірних (U-17), (U-19) та (U-21). З 6 лютого 2019 року по грудень 2020 року очолював молодіжну збірну Ліхтенштейну. Займав посаду головного тренера молодіжки в першій перемозі в її історії, 6 червня 2019 року над Азербайджаном (1:0).

Після відходу Хельгі Колвідссона призначений головним тренером збірної Ліхтенштейну[4].

1 березня 2023 року стало відомо, що він розірвав свій контракт з Ліхтенштейнським футбольним союзом, щоб приєднатися до «Вадуца»[5]. На момент призначення «Вадуц» займав дев'яте місце (з десяти) у швейцарській Челлендж-лізі. Під керівництвом Штоклази «Вадуц» зміг стабілізувати результати, програв лише три з решти 15 матчів сезону, фінішував на восьмому місці з резервом у 13 очок від зони плей-оф на виліт.

Майже через рік після призначення, 12 лютого 2024 року «Вадуц» відправив його у відставку. Незважаючи на хороший початок сезону, через погані результати, починаючи з кінця вересня 2024 року, «Вадуц» здобув лише одну перемогу в 14 матчах, включаючи дванадцять матчів безвиграшної серії. Він також спостерігав за вибуттям «Вадуца» в першому раунді кваліфікації Ліги конференцій Європи УЄФА, програв із загальним рахунком 2:3 білоруському «Німану» (Гродно).

Особисте життя ред.

Молодший брат, Міхаель Штоклаза, також колишній футболіст, який також виступав за національну збірну Ліхтенштейну. Його брат завершив кар'єру в 2012 році.

Статистика виступів ред.

Голи за збірну ред.

# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 7 червня 2000 Баденова-Штадіон, Фрайбург, Німеччина   Німеччина 1–1 2–8 Товариський матч
2. 17 квітня 2002 Стад Альфонс Тіз, Есперанж, Люксембург   Люксембург 1–0 3–3 Товариський матч
3. 17 квітня 2002 Стад Альфонс Тіз, Есперанж, Люксембург   Люксембург 2–0 3–3 Товариський матч
4. 17 квітня 2002 Стад Альфонс Тіз, Есперанж, Люксембург   Люксембург 3–0 3–3 Товариський матч
5. 13 жовтня 2004 Жозі Бартель, Люксембург, Люксембург   Люксембург 1–0 4–0 кваліфікація чемпіонату світу 2006

Тренерська статистика ред.

Станом на 12 лютого 2024 року
Команда З До Досягнення
Іг В Н П % Перемог
Ліхтенштейн 2020 2023 22 0 1 21 &00.00
«Вадуц» 2023 2024 40 13 13 14 32,50

Досягнення ред.

Як гравця ред.

«Вадуц»
«Цюрих»
«Рід»
Індивідуальні
  •   Футболіст року в Ліхтенштейні: 1997–98, 1999–2000, 2009, 2010, 2011[6]

Як тренера ред.

«Вадуц»

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Bend it like Stocklasa. BBC. 27 March 2003. Процитовано 23 October 2008.
  2. ↑ а б Castles, Duncan (11 May 2008). Chelsea beat United in race to sign Bosingwa. The Guardian. London. Процитовано 23 October 2008.
  3. ↑ Liechtenstein stalwart Stocklasa bows out - UEFA (англ.)
  4. ↑ Martin Stocklasa neuer Nationaltrainer. Liechtensteiner Fussballverband (LFV). Процитовано 3 грудня 2020.
  5. ↑ FC Vaduz klärt die Zukunft: Martin Stocklasa übernimmt als Cheftrainer. fcvaduz.li (нім.). FC Vaduz. 1 березня 2023. Процитовано 1 березня 2023.
  6. ↑ Die Bisherigen Fussballer des Jahres (нім.). Fussballer des Jahres. Архів оригіналу за 9 October 2007. Процитовано 4 грудня 2008.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартін_Штоклаза&oldid=42506789