Мартин Сергій Васильович
Сергі́й Васи́льович Марти́н (21 травня 1991, м. Ужгород, Закарпатська область, Українська РСР — 17 червня 2014, сел. Металіст, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України.
| Мартин Сергій Васильович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
21 травня 1991 Ужгород | |
| Смерть |
17 червня 2014 (23 роки) Металіст, Луганська область (загиблий у бою) | |
| Поховання | Ужгород | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Гірська піхота | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Сергій Мартин народився 1991 року в Ужгороді. батько працював робітником на заводі «Електродвигун», мати — продавцем. Закінчив ужгородську загальноосвітню школу № 6 ім. В. Гренджі-Донського, а у 2011 році — Карпатський університет ім. Августина Волошина. Сергій хотів працювати у правоохоронних органах, і коли його призвали на військову службу, 18 січня 2012 підписав контракт. З дитинства любив техніку, тож і військову спеціальність обрав відповідну — механік-водій БМП. Після підготовки в Навчальному центрі «Десна» служив в Ужгороді. У лютому 2014 року одружився.
Солдат, механік-водій гірсько-піхотного відділення гірсько-піхотного взводу гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1778, м. Ужгород.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України в березні 2014 року підрозділ Сергія був направлений на Чернігівщину для підсилення охорони кордону, а 21 травня — на Луганщину, де чергував на блок-постах, здійснював патрулювання колон військовиків, котрі були задіяні в антитерористичній операції.
Обставини загибелі ред.
17 червня 2014 року військова колона сил АТО, що рухалась польовими дорогами на ротацію до блокпосту, була обстріляна із засідки з гранатометів та великокаліберних кулеметів поблизу селища Металіст під Луганськом. В бою загинув ужгородець молодший сержант Олександр Попадинець, і механік-водій солдат Михайло Куля. За наказом командира 11 бійців на трьох бронемашинах вирушили на допомогу. Під'їхавши до місця бою, вони побачили підбиту техніку біля лісопосадки. Отримавши команду повертатися, механік-водій Сергій Мартин різко розвернув машину, і в цю мить у бік вдарив снаряд, що вилетів з заростей. Сергій спробував завести підбиту БМП, але ще один кумулятивний снаряд практично впитул ударив в лоб і, пробивши броню, буквально розірвав навпіл механіка-водія. Машину відкинуло в лісопосадку, гармату заклинило, але бійці продовжували відстрілюватись, поки не закінчилися набої. Вони були захоплені у заручники терористами[1][2][3].
Того дня у боях біля Металіста загинули також 9 десантників 80-ї бригади та 4 бійців батальйону «Айдар», в заручники було захоплено добровольця «Айдару» Надію Савченко[4].
21 червня в Ужгороді провели в останню путь Сергія Мартина та Олександра Попадинця, їх поховали на Пагорбі слави міського цвинтаря «Кальварія»[5].
Залишилися батьки Василь та Олена, брат Василь і вагітна дружина Юлія.
Нагороди та звання ред.
- 26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
- 19 вересня 2014 року присвоєне звання «Почесний громадянин м. Ужгорода» (посмертно)[7].
Вшанування пам'яті ред.
- В рамках декомунізації розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 18 березня 2016 року вулицю Паризької Комуни в м. Ужгороді перейменовано на вулицю Сергія Мартина[8].
- У травні 2016 року в Ужгороді на фасаді ЗОШ № 6 ім. Гренджі-Донського встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Сергія Мартина[9].
- 28 червня 2016 року в Ужгороді на площі ім. майора В. Постолакі встановлено Меморіальний знак. На стелі викарбувані імена 18 загиблих земляків, серед яких і Сергій Мартин[10].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Інформація про нових загиблих закарпатців на Сході отримала додаткові та офіційні підтвердження // «Мукачево.net», 18 червня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ Під луганським містечком загинуло троє закарпатців // «Високий замок», 19 червня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ «Переговорщик» Володимир Рубан: «Намагаюся переконати бойовиків, що люди — не товар» // Uzhgorod.in, 2 серпня 2014. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ Минулої ночі біля с. Щастя загинуло 11 солдатів 128 ГПБ, яка у мирний час дислокується в Мукачеві // «Мукачево.net», 18 червня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ День сліз: Ужгород попрощався із синами // Uzhgorod.in, 21 червня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 26 липня 2014 року № 619/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ужгородським військовим, які загинули на Сході, присвоїли почесні звання // «Час Закарпаття», 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ Декомунізація вулиць по-ужгородськи: у кого перейменували? // Zaholovok.com.ua, 30 березня 2016. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ В Ужгороді встановили меморіальні дошки трьом загиблим учасникам АТО // «Громадське радіо», 6 травня 2016. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ В Ужгороді відкрили меморіал загиблим воїнам АТО // Zakarpattya.net, 28 червня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела ред.
- Мартин Сергій Васильович [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Герої не вмирають!.. [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Uzhgorod.in, 19 червня 2014.
- В Ужгороді родичам двох закарпатських військовослужбовців вручили «посмертні» ордени «За мужність» [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Закарпаття онлайн», 23 серпня 2014.
- Василь Ільницький. Вони загинули за нас: Сергій Мартин [Архівовано 16 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Uzhgorod.in, 24 жовтня 2014.