Мартиненко Артур Анатолійович
Мартиненко Артур Анатолійович (нар. 28 лютого 1967 року, Дружківка, Українська РСР, СРСР) — художник декоративно-ужиткового мистецтва.[1] Член Музейної ради Рівненщини[2][3].
Був номінантом на перемогу у загальноміському рейтингу популярності «Зірка Рівного» 2012.[4]
Син Мартиненко Анатолія Івановича, батько Мартиненко Іллі Артуровича.
Біографічні дані ред.
У 1986 закінчив Львівське училище прикладного мистецтва; у 1993 — відділ образотворчого мистецтва Рівненського педагогічного інституту.
- З 1988 — працював у Рівненській дитячій художній школі; у 2011 — став директором.
- У 1990-х був учасником проєктів «Фотографії старого міста», «12 історій про УПА», «Різдвяні піснеспіви», художник фестивалю «Бурштинові нотки», «КВН Рівненщини».
- Оформляв сцени, афіші, програми та буклети творчих звітів майстрів мистецтв та художніх колективів Рівненщини (1999, 2001, 2004, 2009) у Національному палаці мистецтв «Україна» у Києві.
- У 2007 році реставрував меблі для експозиції Літературного музею У. Самчука (відділ Рівненського краєзнавчого музею).
- У 2013 році уклав альбом «Анатолій Мартиненко. Живопис, графіка».
- У 2015 став автором ідеї мистецької акції «Розмалюй своє місто» (Рівне).
Професійна та освітня діяльність ред.
Займається дизайном інтер'єрів (монуметальний розпис, художнє різьблення на дереві, вітраж), реставрацією тощо.[1]
Входив до складу комітету із присудження обласної премії імені Ганни Леончук за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини.[5]
Був членом робочої групи з розроблення освітньо-професійної програми «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація»[6], у тому ж документі вказано, що він Заслужений працівник культури України.
Основні твори ред.
За версією ЕСУ:
- декоративна мапа «Рівненщина туристична» (2009);
- розписи — інтер'єру басейну (2009), «Львівські дахи» (2010), фасаду будинку на вул. 16 Липня у Рівному (2015);
- писанки — для Всеукраїнського фестивалю «Парад вишиванок» (Київ, 2012), серія «Писанковий сад» (2016);
- інсталяції — «Найбільша літера Ї» (2013), «Пам'яті жертв Голодомору» (2016);
- оформлення сцени до загально-міського рейтингу популярності «Гордість міста» (2014);
- композиція «Новорічні Янголи» (для центральної ялинки у Рівному, 2014);
- меморіальна стела для вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Небесної Сотні (2016, співавтор).[1]
Примітки ред.
- ↑ а б в Мартиненко Артур Анатолійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Стало відомо, хто увійшов до новоствореної Музейної ради Рівненщини (укр) . Суспільне.Новини. 6 травня 2020, 14:48.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ На Рівненщині створили новий консультативно-дорадчий орган (ФОТО). Радіо ТРЕК (укр.). 7 травня 2020. Процитовано 24 липня 2023.
- ↑ Фото відео новини Рівне | Зірка Рівного — 2012: номінанти. media.ogo.ua. Архів оригіналу за 24 липня 2023. Процитовано 24 липня 2023.
- ↑ СКЛАД комітету із присудження обласної премії імені Ганни Леончук за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини
- ↑ Освітньо-професійна програма «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» Рівне — 2021
Джерела ред.
- Мартиненко Артур Анатолійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.