Марсель Безансон (фр. Marcel Bezençon, фр. вимова: [maʁsɛl bəzɑ̃sɔ̃]; 1 травня 1907 — 17 лютого 1981) — швейцарський журналіст, керівник ЗМІ та директор Європейської мовної спілки у 1954—1970 роках[2][3]. 1955 року Безансон запропонував ідею Пісенного конкурсу Євробачення, що була натхненна музичним Фестивалем Санремо[4].

Марсель Безансон
фр. Marcel Bezençon
Народився 1 травня 1907(1907-05-01)[1]
Орбе
Помер 17 лютого 1981(1981-02-17) (73 роки)
Лозанна, Швейцарія
Країна  Швейцарія
Діяльність журналіст
Галузь телерадіомовлення
Alma mater Лозанський університет
Знання мов французька

Біографія ред.

1932 року Безансон закінчив Лозаннський університет зі ступенем історії мистецтва, а потім почав працювати незалежним мистецтвознавцем і театральним критиком, перш ніж стати редактором газети Feuille d'Avis[5]. У 1939 році він приєднався до Radio Suisse Romande (RSR), де працював директором до 1950 року, перш ніж став генеральним директором Швейцарської радіомовної корпорації (SRG SSR), де обіймав посаду до 1972 року. Безансон також був членом Ради директорів Швейцарського телеграфного агентства (SDA ATS) між 1963 і 1972 роками.

Премія Марселя Безансона ред.

У 2002 році Крістер Бьоркман і Річард Геррей — переможці Melodifestivalen і представники Швеції на Євробаченні 1992 та 1984 відповідно — заснували премію Marcel Bezençon Awards[6][7][8].

Примітки ред.

  1. https://www.fonoteca.ch/agent/82423.011
  2. EBU award [Архівовано 13 квітня 2007 у Wayback Machine.] Retrieved 13 November 2016
  3. A diamond day for the Eurovision Song Contest. Процитовано 13 листопада 2016.
  4. Allt är ditt fel Marcel!. Процитовано 13 листопада 2016.
  5. Fernsehmuseum Hamburg: Virtuelles Fernsehmuseum Hamburg.
  6. Israeli grand slam in the Marcel Bezençon Awards. Процитовано 13 листопада 2016.
  7. Här är vinnarna av Marcel Bezençon 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  8. Sweden, Sveriges Television AB, Stockholm. De prisades redan innan Eurovision Song Contest 2016 – vann Marcel Bezençon Award. Процитовано 13 листопада 2016.