Мародерство
Мароде́рство — викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених (стаття 432 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III).
Предметом мародерства може бути тільки приватне майно (гроші, годинники тощо) вбитих чи поранених, незалежно від того, до якої армії вони належать. Зброя, боєприпаси, документи, що містять відомості військового характеру, інші речі, придатні для використання під час ведення військових дій, не є предметом цього злочину — це трофеї[1].
Походження терміна відносять до епохи Тридцятирічної війни. Термін пов'язується із іменем одного з двох відомих командирів, які мали прізвище Мероде і брали участь у Тридцятирічній війні: із німцем, генералом графом Іоганном Мероде або шведом, полковником Вернером фон Мероде.
Джерела ред.
- Кримінальний кодекс України [Архівовано 25 листопада 2009 у Wayback Machine.], ст. 432
Література ред.
- Мародерство // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 500. — ISBN 978-966-937-261-1.
Примітки ред.
- ↑ Мародерство - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 27 травня 2019.
Посилання ред.
- Мародерство [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Мародер [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 921. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про злочинність. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |