Марківське газоконденсатне родовище
Марківське газоконденсатне родовище — родовище, розташоване по обидва боки кордону України та Росії у Сорокинському районі Луганської області та Тарасовському районі Ростовської області. Українська частина знаходиться у 30 км на північ від районного центру, біля села Макарів Яр. Належить до Красноріцького газоносного району Східного нафтогазоносного регіону України.
| Марківське газоконденсатне родовище | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
_location_map.svg)  | ||||
Опис ред.
Відкрите у 1988 році. Запаси родовища доволі значні як для цього регіону — 21 млрд.м3, з них згідно з міжурядовою угодою 85 % належить російській та 15 % українській стороні.[1]
З 1989 року розпочалась експлуатація покладів на російській стороні. А в 1999-му управління «Шебелинкагазвидобування» ДК «Укргазвидобування» приступило до дослідної експлуатації української частини родовища.[2] Ліцензія на видобуток видана останній компанії на строк до 2026 року.[3] На родовищі ГПУ «Шебелинкагазвидобування» створена відповідна інфраструктура: Марківська установка комплексної підготовки газу, 15 свердловин та газопровід Марківське — Сорокине довжиною 30 км.[4] До Марківської УКПГ під'єднано газопровід від сусіднього Кружилівського родовища.
Частина видобутого на українській стороні газу, яка за угодою про розподіл продукції належить російській стороні, оформлювалась в режимі імпорту.[5]
У 2014 році Марківське родовище опинилось на непідконтрольній українським військам частині території Луганської області.[6]
Примітки ред.
- ↑ Компромат.Ru / Compromat.Ru: Утечка. www.compromat.ru. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Луганск.info : Газ на Луганщине начнёт добывать Россия. news.lugansk.info. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Перелік спеціальних дозволів на користування надрами Дата видачі документа 18-05-2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11-12-2017.
- ↑ Хронологія історичного розвитку. utg.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ "Нафтогаз" в 2012 р. поступиться компанії Фірташа 5 млрд кубометрів газу зі своєї квоти на внутрішньому ринку. Finance.UA (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Через конфлікт на Донбасі Україна не отримує мільйони кубометрів харківського газу. Стрічка новин Харкова. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 20 січня 2017.
Джерела ред.
- Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / гол. ред. М. М. Іванюта. — Львів : Центр Європи, 1998. — ISBN 966-7022-04-8.