Марко Баллотта

італійський футболіст і футбольний тренер

Марко Баллотта (італ. Marco Ballotta, нар. 3 квітня 1964, Казалеккіо-ді-Рено) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря за низку італійських клубних команд.

Ф
Марко Баллотта
Марко Баллотта
Марко Баллотта
Особисті дані
Народження 3 квітня 1964(1964-04-03) (60 років)
  Казалеккіо-ді-Рено, Італія
Зріст 180 см
Вага 78 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1980 Італія «Сан Лаццаро»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981–1982 Італія «Болонья» 0 (0)
1982–1983   Італія «Казалеккьо» 22 (?)
1983–1984 Італія «Болонья» 0 (0)
1984–1990 Італія «Модена» 188 (-165)
1990–1991 Італія «Чезена» 5 (-11)
1991–1994 Італія «Парма» 33 (-25)
1994–1995 Італія «Брешія» 32 (-60)
1995–1997 Італія «Реджяна» 72 (-99)
1997–2000 Італія «Лаціо» 13 (-9)
2000–2001 Італія «Інтернаціонале» 6 (-5)
2001–2004 Італія «Модена» 88 (-94)
2004–2005 Італія «Тревізо» 37 (-37)
2005–2008 Італія «Лаціо» 48 (-50)
2008–2011 Італія «Калькара Самоджа» 37 (24)
2011–2012 Італія «Сан Чезаріо» 28 (-23)
2012–2014 Італія «Калькара Самоджа» 25 (5)
2014–2015 Італія «Кастельветро» 16 (-15)
2015–2016 Італія «Калькара Самоджа» 1 (0)
2019–2020 Італія «Кастельветро» 0 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014 Італія «Кастельветро» (мол. вор.)
2014 Італія «Кастельветро»
2019–2020 Італія «Кастельветро» (воротарі)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Відомий своїм ігровим довголіттям — найвіковіший гравець в історії Серії А[1] і в історії Ліги чемпіонів УЄФА[2].

Чемпіон Італії. Триразовий володар Кубка Італії. Володар Суперкубка Італії з футболу. Дворазовий володар Кубка Кубків УЄФА і Суперкубка УЄФА.

Клубна кар'єра ред.

Народився 3 квітня 1964 року в місті Казалеккіо-ді-Рено. Вихованець академії клубу «Сан Лаццаро».

У дорослому футболі дебютував 1982 року у нижчоліговій команді «Казалеккьо», за яку грув на умовах оренди з «Болоньї».

Восени 1984 року приєднався до третьолігової «Модени», де швидко став основним воротарем. Захищав її кольори протягом шести сезонів, у тому числі двох сезонів у Серії B.

У листопаді 1990 року став гравцем «Чезени», у складі якої дебютував в іграх Серії А, а влітку наступного року перейшов до іншої вищолігової команди «Парми», де провів три сезони, утім, лише в одному з них був основним голкіпером.

Згодом був основним воротарем «Брешії» протягом сезону 1994/95, а також «Реджяни» протягом одного сезону у другому дивізіоні і одного сезону (1996/97) в Серії А.

1997 року перейшов до столичного «Лаціо», де був резервним воротарем протягом трьох наступних сезонів, зокрема взяв участь у 9 іграх чемпіонату по ходу переможного для команди сезону 1999/2000. У цей же період здобув два Кубки Італії і по одному разу вигравав Кубок володарів кубків УЄФА, Суперкубок УЄФА і Суперкубок Італії. Щоправда здебільшого у вирішальних іграх за ці трофеї ворота «біло-блакитних» захищав Лука Маркеджані.

Сезон 2000/01 провів в «Інтернаціонале», також як резервний воротар, після чого повернувся до «Модени», якій у першому ж сезоні допоміг здобути підвищення в класі до Серії А, де відіграв ще два сезони, здебільшого як основний голкіпер.

Після сезону 2004/05, проведеного у друголіговому «Тревізо», 41-річний гравець був знову запрошений до «Лаціо», де проягом наступних двох сезонів був резервістом також досвідченого Анджело Перуцці. Коли ж за два роки, у 2007, 37-річний Перуцці завершив кар'єру, Баллотта, якому вже виповнилося 43 роки, виборов конкуренцію у вдвічі молодшого новачка команди ургугвайця Фернандо Муслера і був по ходу сезону 2007/08 основною опцією тренерського штабу на позиції голкіпера.

2008 року контракт воротаря з «Лаціо» закінчився і він залишив римський клуб, завершивши свою професійну кар'єру. Утім продовжив виступи на рівні аматорських команд, за які грав до кінця 2010-х. При цьому за першу з них, «Калькара Самоджа», грав на позиції нападника, ставши автором 24 голів у 37 іграх за сезон.

Рекорди ред.

23 жовтня 2005 року, вийшовши на поле у складі «Лаціо» в матчі Серії А проти «Роми», став найвіковішим гравцем в історії турніру, побивши рекорд легендарного воротаря Діно Дзоффа, який свою останню гру у першості провів 1983 року у віці 41 року 2 місяців і 17 днів. У подальшому з кожним виходом на поле в чемпіонаті оновлював свій рекорд, а востаннє у найвищому італійському дивізіоні зіграв 11 травня 2008 року, зафіксувавши його на позначці 44 роки і 38 днів.

Баллотті також належить і рекорд найбільшого віку серед учасників Ліги чемпіонів УЄФА, який він встановив 11 грудня 2007 року, зігравши у цьому турнірі за «Лаціо» проти мадридського «Реала» у 43 роки, 8 місяців і 8 днів. Таким чином попередній рекорд, що належав ще одному італійцю Алессандро Костакурті, було перевершено відразу на три роки.

Кар'єра тренера ред.

2014 року, граючу за нижчолігову команду «Кастельветро», опікувався підготовкою її воротарів і був її головним тренером. Згодом протягом 2019–2020 років знову був тренером воротарів команди.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1981–82   «Болонья» A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
1982–83   «Казалеккьо» Рег. 22 -? - - - - - - - - 22 -?
1983–84   «Болонья» C1 0 0 КІ+КІ-C ?+? -? + -? - - - - - - 0 0
черв.-жовт. 1984 B 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
Усього за «Болонью» 0 -0 0 -0 - - - - 0 -0
жовт. 1984-черв. 1985   «Модена» C1 17 -11 КІ-C 0 0 - - - - - - 17 -11
1985–86 C1 34 -31 КІ-C 14 -10 - - - - - - 48 -41
1986–87 B 23 -33 КІ 5 -5 - - - - - - 28 -38
1987–88 B 38 -46 КІ 5 -11 - - - - - - 43 -57
1988–89 C1 34 -22 КІ+КІ-C 7+0 -14 + 0 - - - - - - 41 -36
1989–90 C1 34 -9 КІ+КІ-C 1+0 -3 + 0 - - - - - - 35 -12
серп.-лист. 1990 B 8 -13 КІ 4 -3 - - - - - - 12 -16
лист. 1990-черв. 1991   «Чезена» A 5 -11 КІ 0 0 - - - - - - 5 -11
1991–92   «Парма» A 1 0 КІ 0 0 КУЄФА 0 0 - - - 1 0
1992–93 A 29 -22 КІ 0 0 КВК 1 -1 СІ 0 0 30 -23
1993–94 A 3 -3 КІ 0 0 КВК 0 0 СУ 2 -2 5 -5
Усього за «Парму» 33 -25 0 -0 1 -1 2 -2 35 -28
1994–95   «Брешія» A 32 -60 КІ 0 0 - - - - - - 32 -60
1995–96   «Реджяна» B 38 -32 КІ 0 0 - - - - - - 38 -32
1996–97 A 34 -67 КІ 1 -2 - - - - - - 35 -69
Усього за «Реджяну» 72 -99 1 -2 - - - - 73 -101
1997–98   «Лаціо» A 1 -1 КІ 0 0 КУЄФА 1 -1 - - - 2 -2
1998–99 A 3 -2 КІ 0 0 КВК 1 0 СІ 0 0 4 -2
1999–00 A 9 -6 КІ 1 0 ЛЧ 4 -6 СУ 0 0 14 -12
2000–01   «Інтернаціонале» A 6 -5 КІ 2 -6 ЛЧ+КУЄФА 0+0 0; -0 СІ 1 -4 9 -15
2001–02   «Модена» B 36 -21 КІ 3 -10 - - - - - - 39 -31
2002–03 A 34 -48 КІ 0 0 - - - - - - 34 -48
2003–04 A 18 -25 КІ 2 -2 - - - - - - 20 -27
Усього за «Модену» 276 -259 41 -58 - - - - 317 -317
2004–05   «Тревізо» B 35+2 -37 + -3 КІ 0 0 - - - - - - 37 -40
2005–06   «Лаціо» A 8 -7 КІ 4 -2 Інт 0 0 - - - 12 -9
2006–07 A 11 -7 КІ 3 -5 - - - - - - 14 -12
2007–08 A 29 -36 КІ 2 -2 ЛЧ 8 -13 - - - 39 -51
Усього за «Лаціо» 61 -59 10 -9 14 - - 85 -88
лист. 2008–09   «Калькара Самоджа» Рег. 37 24 - - - - - - - - - 37 24
2009–10 Рег. 0 0; 0 - - - - - - - - - 0 0; 0
2010–11 Рег. 1+ 0; 0 - - - - - - - - - 1+ 0; 0
2011–12   «Сан Чезаріо» Рег. 28 -23; 1 - - - - - - - - - 28 -23; 1
2012–13   «Калькара Самоджа» Рег. 19 5 - - - - - - - - - 19 5
2013–14 Рег. 6 -?; 0 - - - - - - - - - 6 -?; 0
2014–15   «Кастельветро» Рег. 16 -15 - - - - - - - - - 16 -15
2015–16   «Калькара Самоджа» Рег. 1 0 - - - - - - - - - 1 0
Усього за «Калькара Самоджа» 64+ -23+; 29 - - - - - - 64+ -23+ ; 29
груд. 2019-черв. 2020   «Кастельветро» Рег. 0 -0 - - - - - - - - - 0 -0
Усього за «Кастельветро» 16 -15 - - - - - - 16 -15
Усього за кар'єру 658 -596; 30 15 15+ -21+ 2 -2 691+ -642+; 30

Титули і досягнення ред.

«Парма»: 1991-1992
«Лаціо»: 1997-1998, 1999-2000
«Лаціо»: 1998
«Лаціо»: 1999-2000
«Парма»: 1992-1993
«Лаціо»: 1998-1999
«Парма»: 1993
«Лаціо»: 1999

Примітки ред.

  1. 29 gennaio 2006. Ballotta batte ogni record, Rocchi “rapina” tre punti [29 січня 2006. Баллота б'є всі рекорди, Роккі "краде" три очки]. Laziopolis. 29 січня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 січня 2016. (італ.)
  2. Ballotta sets new European record [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]; UEFA.com, 18 вересня 2007 (англ.)

Посилання ред.