Маній Емілій Лепід (лат. Manius Aemilius Lepidus; 23 рік до н. е. — після 22 року н. е.) — політичний діяч ранньої Римської імперії, консул 11 року.

Маній Емілій Лепід
Народився 1 століття до н. е.
Помер 1 століття
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов латина
Посада давньоримський сенатор[d], римський губернаторd і консул
Батько Квінт Емілій Лепід
Мати Корнелія
Брати, сестри Емілія Лепіда Молодша і Aemiliad
Діти Емілія Лепіда

Життєпис ред.

Походив з патриціанського роду Еміліїв. Син Квінта Емілія Лепіда та Корнелії.

У 11 році н. е. обрано консулом разом з Титом Статилієм Тавром. У 20 році н. е. Лепід захищав свою сестру Лепіду, звинувачену її першим чоловіком Квірінієм у тому, що вона шахрайським чином стверджувала, ніби народила йому сина, а також у перелюбстві, чаклунстві й спробі отруєння. Втім захист Манія Емілія був невдалим — Лепіда була визнана винною і присуджена до позбавлення вогню й води.

Лепід був досить бідним, у зв'язку з чим у 21 році Секст Помпей заперечував проти того, щоб доручати йому управління провінцією Азія. Проте сенат з цим не погодився, тому у 21—22 роках Лепід керував Азією як проконсул. У цей же час він став членом колегії авгурів. Подальша доля невідома.

Родина ред.

  • Емілія Лепіда.

Джерела ред.

  • Тацит, Annales III 22-24. (лат.)
  • Dio LVI ind., 25. (лат.)