Маньчжурські мішані ліси
Маньчжурські мішані ліси — екорегіон, що охоплює лісисті пагорби, які оточують річкові рівнини Північного Китаю, Росії, Північної та Південної Корей. Екорегіон має декілька рідкісних видів через відносну ізольованість, різноманітність середовища проживання, з мішаними лісами з монгольського дубу та корейської сосни. Оскільки гори підносяться над регіоном з трьох сторін, а внизу — рівнини та водно-болотні угіддя, ця територія підтримує високе біорізноманіття як перехідна зона. [2][3]
 Водоспад ДіуСойЛау
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Межі | Амурський лучний степ, Листяні ліси Центральної Кореї, Мішані ліси Чанбайшаню, Хвойні ліси Великого Хінгану та гір Джагди, Монголо-Маньчжурський степ, Листяні ліси Маньчжурської рівнини, Охотсько-Маньчжурська тайга, Уссурійські широколистяні та мішані ліси |
| Площа, км² | 504,828 |
| Країни | Китай, Росія, Північна Корея, Південна Корея |
| Охороняється | 57,139 км² (11)[1] |
 Екорегіон позначено фіолетовим
| |
Розташування та опис ред.
Екорегіон займає середні схили трьох навколишніх гірських хребтів: східні схили гір Великого Хінгану, південні схили Малого Хінгану та західні схили гір Чанбайшань. Південна частина екорегіону оточує екорегіон мішаних лісів Чанбайшаню, тоді як середня частина оточує більшу частину екорегіону листяних лісів Маньчжурської рівнини, а північна половина екорегіону межує з нижнім західним сектором Амурського лучного степу. [2]
Клімат ред.
Клімат екорегіону — вологий континентальний клімат, з теплим літом (за класифікацією клімату Кеппена (Dwb)), з сухою зимою. Цей клімат характеризується великими сезонними перепадами температур і теплим літом (принаймні чотири місяці з середньою температурою вище 10 °C, але жодного місяця з середньою температурою вище 22 °C. [4][5] Кількість опадів варіюється в залежності від місця розташування, коливається від 500 до 1000 мм/рік. Літо та осінь — вологий сезон.
Флора ред.
Оскільки екорегіон розташовано між 37 до 53 ° N, його ліси містять більше хвойних порід, ніж листяні ліси на півдні. Варто відзначити: Pinus koraiensis, Pinus sylvestris, Abies holophylla, Picea obovata, Quercus mongolica, Fraxinus mandschurica, Tilia amurensis, Ulmus laciniata [2]
Заповідні території ред.
На 2017 рік: 57 139 км², або 11 % екорегіону, є заповідником. Серед заповідників варто відзначити: Національний парк Земля леопарда, Росія та національний парк Сораксан[en] у Південній Кореї.
Примітки ред.
- ↑ Dinerstein, Eric; Olson, David та ін. (June 2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014. PMC 5451287. PMID 28608869. Supplemental material 2 table S1b.
- ↑ а б в Manchurian mixed forests (англ.). World Wildlife Federation. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 23 лютого 2020.
- ↑ Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.