Манучар III Джакелі
Манучар III Джакелі (груз. მანუჩარ III ჯაყელი; 1591 — 1625) — останній атабег Самцхе (Месхетії) у 1614—1625 роках.
| Манучар III Джакелі | |
|---|---|
| груз. მანუჩარ III ჯაყელი | |
| Народився | 1591 |
| Помер |
1625 ·отруєння |
| Країна |
 Самцхе-Саатабаго |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | грузинська |
| Посада | Prince of Meskhetid |
| Батько | Манучар II Джакелі |
Життєпис ред.
Син атабега Манучара II та Олени з Картлійських Багратіоні. Народився 1591 року в Казвіні. Ще 1587 року батько втратив владу над Самцхе, де османський уряд створив свій еялет. Разом з батьком і матір'ю мешкав спочатку в Казвіні, а потім Ісфагані. Спроби домогтися від шаха Аббаса I військової допомоги у поверненні князівства Самцхе не мали успіху. Втім 1607 року останній визнав Манучара спадкоємцем Самцхе.
1608 року разом з матір'ю перебрався до свого родича — Луарсаба II, царя Картлі. Після смерті батька 1614 року офіційно висунув свої права на Самцхе. Водночас через картлійського царя почав перемовини щодо повернення батьківських посад і титулів, що йому вдалося. 1615 року Луарсаба II було схоплено й заслано персами. Наступні царі Картлі мали проперську орієнтацію, що спричинило конфлікти з Картлі. Водночас постійно протистояв пашам Ерзурума.
1625 року підтримав повстання Георгія Саакадзе проти царя Симона II. Брав участь у битві біля Марабди, де картлійське військо зазнало поразки. Після цього затверджений атабегом Самцхе, але невдовзі отруєний своїм стрийком Сафаром, що став пашею Чилдира, а князівство Самцхе остаточно ліквідовано.
Джерела ред.
- Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990
- Rayfield, Donald (2013). Edge of Empires: A History of Georgia. Reaktion Books. ISBN 978-1780230702.
- Mikaberidze, Alexander (2015). Historical Dictionary of Georgia (2 ed.). Rowman & Littlefield. ISBN 978-1442241466.