Мамутеня Юка
Мамутеня Юка — унікальна за цілістю мумія молодого мамута, самки викопного виду кошлатий мамут (лат. Mammuthus primigenius).
Історія знахідки ред.
Рештки самки мамута підліткового віку масою 106 кг виявили 2010 року члени громади юкагирів за 30 км на захід від гирла річки Кондратьєво[1] на південному узбережжі моря Лаптєвих у місцевості Ойогоський яр[2] Усть-Янського улусу Республіки Саха[3][4]. Висота в холці становить 165 см, довжина тіла від основи хобота до основи хвоста — близько 205 см, хвіст короткий — близько 9 см, маса живого мамута могла досягати 450—550 кг[5]. Виявлене мамутеня назвали за назвою громади Юка. Тварина загинула близько 28 тис. років тому (не каліброване радіовуглецеве датування — близько 34,3 тис. років тому) у віці 6-9 років (судячи за ступенем стирання корінних зубів).
Унікальність знахідки ред.
Унікальність знахідки полягає в тому, що збереглися навіть м'які тканини і шерсть, яка має властивий дитинчатам кошлатого мамонта рудий відтінок. Гарне збереження тіла тварини пояснюється тим, що воно постійно перебувало в зоні вічної мерзлоти.
На шкірі тварини виявлено сліди від кігтів і зубів хижаків, а також рівні розрізи, залишені стародавніми людьми. Вважається, що мисливці вилучили частину жиру і м'яса, а також деякі кістки[6].
Також уперше вчені отримали в розпорядження настільки добре збережений мозок викопної тварини. 2013 року вчені Академії наук Республіки Саха (Якутія) спільно з московськими вченими з Інституту біомедичних проблем РАН і Палеонтологічного інституту РАН дістали мозок з черепа мамута з метою його консервування і подальшого вивчення[7]. Вченим з Росії та Японії вдалося частково відновити ДНК мамутеняти Юки[8]. Аналіз видового складу ракоподібних, знайдених у намерзлих осадах на черепі мумії мамонтеняти Юки показав, що водойма, в якій лежало тіло Юки перед вмерзанням у лід вічної мерзлоти, населяли таксони, характерні для невеликих прісноводних ставків і маленьких озер із застійною водою в посушливих районах Євразії, таких як Казахстан і Монголія. Також знайдено панцири діатомових водоростей. Це свідчить про те, що прісноводні спільноти водойм плейстоценової Берингії не мають сучасних аналогів, так само як і мамутова фауна холодних високопродуктивних тундростепів[9][10].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Евгений Мащенко, Геннадий Боескоров, Альберт Протопопов. Уникальные находки общины Юкагир: предстоит изучение [Архівовано 9 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Уникальные находки общины Юкагир: предстоит изучение [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.], № 5, 2012
- ↑ Боескоров Г. Г., Мащенко Е. Н., Белолюбский И. Н. и др. Гости из ледникового периода // Наука из первых рук, 2012. № 2. С. 6—11.
- ↑ Мамонтёнок приехал в Москву | Русское географическое общество. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ Боескоров Г. Г. Мамонтёнок Юка: история продолжается [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.] // Наука из первых рук. 2013. № 4 (52)
- ↑ Мамонтёнок Юка приехала в Москву — Правда. Ру. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
- ↑ В Сибири найдена идеально сохранившаяся мамонтиха: ученые взяли пробы крови — Наука — МК. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ Signs of biological activities of 28,000-year-old mammoth nuclei in mouse oocytes visualized by live-cell imaging [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.], 2019
- ↑ Anna N. Neretina, Maria A. Gololobova, Alisa A. Neplyukhina, Anton A. Zharov, Christopher D. Rogers, David J. Horne, Albert V. Protopopov, Alexey A. Kotov. Crustacean remains from the Yuka mammoth raise questions about non-analogue freshwater communities in the Beringian region during the Pleistocene [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.], 21 January 2020
- ↑ [Ракообразные из черепа сибирского мамонта оказались обитателями степей Ракообразные из черепа сибирского мамонта оказались обитателями степей]
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мамутеня Юка