Малярний валик — інструмент для нанесення лакофарбових матеріалів (ЛКМ) та інших захисних та декоративних покриттів на різні поверхні.

Малярний валик
Зображення
Дата відкриття (винаходу) 1940
Більше за пензель
Менше за пензель
CMNS: Малярний валик у Вікісховищі

Валик складається з ролика та кронштейна з ручкою. Ролик, своєю чергою — з корпусу (зазвичай, пластмасового), що являє собою тубус (трубку), підшипників та покриття (шубки), яке затискається на ролику валика[1]. Винайдений Норманом Брікі (Norman Breakey) в 1940 році в Торонто. Є ще й особливий вид валика — кутовий. Використовується для фарбування кутів.

Валики розрізняють за розміром, матеріалом шубки, довжиною ворсу та застосування.

Під розмірами валика йдеться про довжину та зовнішній діаметр його ролика. За цими характеристиками валики умовно поділяються на:

  • малі (мінівалики) — 50-100 мм,
  • середні — 100-150 мм,
  • великі (фасадні) — 180-250 мм.

Валики з подачею фарби ред.

Електричний валик з'явився нещодавно. Відрізняється можливістю подання по штанзі фарби безпосередньо до ролика. Може мати акумуляторне чи мережеве живлення.

Примітки ред.

  1. ГОСТ 10831-87 «Валики малярные. Технические условия»