Малюк Григорій Вікторович
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (квітень 2020) |
Григорій Вікторович Малюк (24 листопада (за паспортом — 23 вересня) 1948, с. Качанівка Хмільницького району Вінницької області, СРСР — 22 серпня 2008, Харків, Україна) — генеральний директор «Заводу ім. В. Малишева» (Харків), водночас — в. о. заступника міністра машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України (1997-2001 рр.).
| Малюк Григорій Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 листопада 1948 Качанівка, Хмільницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
22 серпня 2008 (59 років) Харків, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Alma mater | Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (1972) |
| Заклад | Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Хартрон і Завод імені В. О. Малишева |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
У 1972 р. закінчив двигунобудівний факультет Харківського авіаційного інституту за фахом «Ядерні та плазмові силові установки»[1], у 1972-1973 рр. працював у ньому старшим інженером.
У 1973—1977 рр. — інструктор, зав. відділом Харківського міськкому комсомолу.
У 1977—1992 рр. — начальник бюро, начальник цеху, начальник виробництва, головний інженер заводу «Електроприлад» (Харків). Брав участь у розробленні та виробництві автоматичних систем керування ракетно-космічними комплексами, а також міжконтинентальними балістичними ракетами Р-36М (ракета «Сатана», ракета-носій «Дніпро»), УР-100Н (ракета «Стилет»). Також брав участь у розробці систем керування ракет-носіїв «Циклон» та «Енергія», важких космічних апаратів (модулів «Квант», «Кристал», «Природа», «Спектр» для станції «Мир») та системи автоматичного стикування для орбітальних об'єктів.
У 1992—1997 рр. — заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.[2][3]
У 1997—2001 рр. — генеральний директор «Заводу ім. В. Малишева» (Харків), водночас — в. о. заступника міністра машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України. Під керівництвом Малюка завод відновив виробництво після тривалого періоду економічної кризи, забезпечив виконання контракту з поставки українських танків до Пакистану.
У 2001—2008 рр. — генеральний директор ТОВ «Українська технологічна компанія „Скіф“» (Харків). У той же період — голова Харківської обласної організації роботодавців «Граніт».
Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступіня (1998).
Увічнення пам'яті ред.
Меморіальні дошки Григорію Малюку встановлені на будинку № 82 по вулиці Сумській у Харкові, у я кому він жив[4], а також на території «Заводу ім. В. Малишева».[5]
Примітки ред.
- ↑ НА ЗАВОДЕ ИМ. МАЛЫШЕВА — НОВЫЙ ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ДИРЕКТОР. ZN.ua. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ В Харькове умер известный промышленник Григорий Малюк - Новости Харькова и Харьковской области. МГ «Объектив». archive.objectiv.tv. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ ZakonOnline (19 жовтня 1995). Розпорядження № 370/95-рп від 19.10.1995 Про призначення Г. Малюка. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ В Харькове открыли памятную доску Григорию Малюку. www.mediaport.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Новости. www.rd.kh.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
Джерела ред.
- Білюченко М. Ф., Цепляєва Т. П. Малюк Григорій Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Объединение организаций работодателей Харьковской области (ООР ХО) «Гранит». Малюк Григорий Викторович [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Малюк Григорій Вікторович(рос.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |