Малиновська Любов Іванівна

Любов Іванівна Малиновська (31 липня 1921(19210731), Оренбург, Росія — 18 травня 2009, Санкт-Петербург, Росія) — радянська, російська акторка. Заслужена артистка РРФСР (1980). Народна артистка Росії (2002).

Любов Малиновська
Ім'я при народженні	Любов Іванівна Малиновська
Народилася	31 липня 1921(1921-07-31) Оренбург, Російська СФРР
Померла	18 травня 2009(2009-05-18) (87 років) Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Північний цвинтар
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1947)
Заклад	Державний театр кіноактора
Роки діяльності	з 1955
IMDb	nm0539699
Нагороди та премії

Життєпис

Блокадниця, воювала на фронті під час Німецько-радянської війни, працювала токарем.

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1947).

Грала на сцені Театру-студії кіноактора.

Зіграла близько 130 ролей у кіно, переважно — другого плану і епізодичні. Дебютувала в картині «Чужа рідня» (1955). Працювала на дублюванні кінофільмів.

Знялась в українських стрічках: «Місто — одна вулиця» (1964, Григорівна), «Іноземка» (1965, епіз.).

Фільмографія

(неповна)

• «Чужа рідня» (1955, Пелагея, дружина Мирона)
• «Медовий місяць» (1956, зварювальниця)
• «Всього дорожче» (1957, колгоспниця (немає у титрах)
• «Андрійко» (1958)
• «Люба моя людина» (1958, Нюра, медсестра)
• «Шинель» (1959, мати Акакія Акакійовича)
• Люблю тебе, життя! (1960)
• «Дама з собачкою» (1960, дама в театрі)
• «Хлопчик з ковзанами» (1962)
• «Армія „Трясогузки“» (1964)
• «Зайчик» (1964, секретар)
• «Хочете — вірте, хочете — ні ...» (1964)
• «Поїзд милосердя» (1964)
• «У місті С.» (1966, Анфіса)
• «Катерина Ізмайлова» (1966, стара каторжанка, (вокал — А. Жила)
• «Республіка ШКІД» (1966, директор жіночої трудової колонії)
• «Зимовий ранок» (1966)
• «У вогні броду немає» (1967, мати пораненого хлопчика)
• «Женя, Женечка і „Катюша“» (1967, господиня будинку)
• «Віринея» (1968, попадя)
• «Снігуронька» (1968, Бобиліха)
• «Африканич» (1970, продавщиця в сільпо)
• «Російське поле» (1971, Антонина)
• «Погана хороша людина» (1973, Марья Костянтинівна Бітюгова)
• «Бронзовий птах» (1974, мати Жердяя)
• «Єдина…» (1975, спекулянтка)
• «Ключ без права передачі» (1976, Ольга Денисівна, завуч)
• «Блокада» (1977, Маша, тітка Віри)
• «Чекайте мене, острови!» (1977)
• «Сімейні обставини (фільм, 1977)|Сімейні обставини» (1977, бабуся)
• «Коли йдеш – іди» (1978)
• «У моїй смерті прошу звинувачувати Клаву К.» (1979, Неоніла Миколаївна, вчителька музики в Палаці піонерів)
• «Ми смерті дивилися в обличчя» (1981, (озвучила Віра Титова) — тітка Валя (медсестра, колишня костюмер Палацу піонерів)
• «Митниця» (1982, сусідка Делькова)
• «Народився я в Сибіру» (1982, вчителька)
• «Магія чорна і біла» (1983, доглядачка на ж/д)
• «Торпедоносці» (1983, Серафима)
• «Пацани» (1983)
• «Жив-був лікар...» (1984)
• «Милий, любий, коханий, єдиний...» (1984, бабуся вкраденого дитини)
• «Людина з акордеоном» (1985)
• «Джек Восьмьоркін — «Американець»» (1986, Пелагея, мати Якова)
• «Біле прокляття» (1987)
• «А чи був Каротин?» (1989, Ксенія Степанівна Воробей)
• «Мандрівний автобус» (1989, Валя, кухар в їдальні)
• «Серпень на спливі»/рос. «Убегающий август» (1989, мати Бориса)
• «Повернення „Броненосця“» (1996)
• «Квіти календули» (1998, Інеса Йосипівна Протасова) і багато інших…

Література

• (рос.) Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С.250.

Посилання

• http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/2662/works/ [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.]