Максималізм

впадання в крайність при вимозі чогось надмірного

Максимал́ізм (від лат. maximus «найбільший») — впадання в крайність при вимозі чогось надмірного.

Протилежне — мінімалізм.

У психології ред.

Людська життєва точка зору, згідно з якою людина визнає лише щось конкретне, крайнє, надмірне.

Найчастіше максималізм є розвиненим в юнацькому віці, тоді, коли юнаки намагаються знайти щось ідеальне. Це гоніння за найкращою їжею, роботою, дівчиною. Максималізм — це перевищені претензії до життя, безкомпромісність в рішеннях, бачення та віра тільки в щось конкретне і певне, бачення життя в чорному і білому кольорах, не звертаючи уваги на відтінки. Максималізм є чи не найкращим стимулом до виконання певної цілі життя.

У мистецтві ред.

Термін «максималізм» застосовується у мистецтві, включно з літературою, музикою, графікою, скульптурою тощо для означення крайніх форм і засобів прояву того чи іншого явища.

Рух максималізму по відношенню до мистецтва був заснований художником і режисером Дариушем Шоковим в 1990 році в Кельні, Німеччина. Максималізм по відношенню до мистецтва є новим способом створення мистецтва. Є багато спільних елементів в художніх роботах митців, які беруть участь в Максималістському русі. Цей рух було ініційовано Дариушем Шоковим, як він писав у каталозі своєї персональної виставки картин в Галереї Верлато в Мілані, Італія в 1990 році; «Розбалансування хаосу = Баланс = Життя = Максималізм». Шоков написав довгий маніфест з назвою «Максималізм». Він був опублікований в різних каталогах його персональних виставок, а також виставок групи максималістів в Європі і в США в період з 1990 по 1993 рік.

У політиці ред.

Крайні політичні течії з надмірними, і як правило, нездійсненними вимогами. Приклад — Союз Соціалістів-Революціонерів-Максималістів у Росії. Їх максималізм проявлявся у вимозі негайного і повного перетворення суспільства на соціалістичних началах.

Джерела ред.

Посилання ред.