Маковецькі
Маковецькі (пол. Makowieccy) — польський шляхетський рід гербу Помян. Походив з Куявії[1] (нині — у складі Польщі). Представники роду мали впливові посади в анексованих Польським Королівством українських землях (зокрема, каштеляна Кам'янця, старости Теребовлі), представниці роду були дружинами представників впливових тоді родів.
| Маковецькі | |
| Герб | |
 |
Представники ред.
- Ян — ротмістр, дід Рафала Казімежа[2]
- Рафал Казімеж — кам'янецький каштелян, теребовлянський староста
- Ґжеґож (помер 1568) — брат Героніма, галицький: підсудок земський 1557, хорунжий 1563, посол на сейм Руського воєводства у 1556—1557, 1562—1563, 1563—1564, 1567; належав до групи — противників екзекуції дібр;[3] чоловік Анни Дубравської, вдови Івана Дідушицького[4]
- Геронім (пом. бл. 1582) — секретар Миколи Радзивілла «Чорного», секретар королівський; намісник несвіцький; у 1582 отримав від його сина Миколи «Сирітки» місто Високе, села Осипи, Пожеги (Підляшшя); мав сина-тезку (пом. бл. 1619)[3]
- Войцех — загинув у битві під Цецорою
- Лукаш Францішек — теребовлянський староста[5]
- Катажина з Маковецьких Потоцька — дружина королівського полковника, внука Друзяни Язловецької Станіслава Потоцького (пом. після 1671 р.)[6]
- Ян Казімеж — шамбелян, каштелян слонімський[7]
- Міхал — скарбник червоногродський, дідич Шатави, Михайлівки
- Стефан (бл. 1730—1801) — червоногордський скарбник, барський конфедерат, син попереднього, дідич Шатави, Михайлівки; маршалок сеймику boni ordinis у Кам'янці-Подільському у вересні 1760; у 1761—1767 сприяв відбудові міста, замку в Кам'янці-Подільському, запровадив освітлення вулиць[8] був похований у костелі в Михайлівці[9]
- Ян Людвік — ушицький хорунжий
- Стефан (бл. 1730—1801) — червоногордський скарбник, барський конфедерат, син попереднього, дідич Шатави, Михайлівки; маршалок сеймику boni ordinis у Кам'янці-Подільському у вересні 1760; у 1761—1767 сприяв відбудові міста, замку в Кам'янці-Подільському, запровадив освітлення вулиць[8] був похований у костелі в Михайлівці[9]
- Нарциз Едвард (1786—1868) — небіж Яна Людвіка, маршалок шляхти Ушицького повіту, дружена — з Саломея з Качковських
- ? з Маковецьких Стадницька — старостянка дембовецька, дружина Юзефа Стадницького — каштеляна любачівського, белзького (пом. 1737)[10]
- Пйотр — брат теребовлянського старости, перемиський мечник[11]
Примітки ред.
- ↑ Wimmer J. Makowiecki Rafał Kazimierz z Borzymia h. Pomian (zm. 1689) // Polski Słownik Biograficzny. — T. XIX. — S. 225. (пол.)
- ↑ Wimmer J. Makowiecki Rafał Kazimierz z Borzymia h. Pomian (zm. 1689)… — S. 225—227. (пол.)
- ↑ а б Kaniewska I. Makowiecki Hieronim h. Pomian (zm. ok. 1582) // Polski Słownik Biograficzny… — S. 223—224. (пол.)
- ↑ Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 57—58. (пол.)
- ↑ Ковальчук М. Маковецький Лука Францішек // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 431. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Potoccy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Jan Kazimierz Makowiecki[pl] (пол.)
- ↑ Szczygielski W. Makowiecki Stefan h. Pomian o przydomku Szeliga (ok. 1730—1801) // Polski Słownik Biograficzny. — 1974. — T. XIX/2, zesz. 81. — S. 229—230. (пол.)
- ↑ Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków / opracowali Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. — Kórnik, 1998. — S. 46. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 179. (пол.)
- ↑ [1]
Джерела ред.
- Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. ХІХ. — S. 221—228. (пол.).
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |