Вікіпедія

Майкл де Ла Поль, 1-й граф Саффолк

Майкл де Ла Поль (англ. Michael de la Pole; бл. 1330 — 5 вересня 1389) — середньовічний державний діяч, дипломат королівства Англії.

Майкл де Ла Поль, 1-й граф Саффолк
Народився 1330[1][2][3]
Королівство Англія
Помер 5 вересня 1389(1389-09-05)
Королівство Франція
Країна  Королівство Англія
Діяльність правник, суддя
Титул Earl of Suffolkd
Посада член Палати лордів[d]
Військове звання адмірал
Батько Вільям де Ла Поль
Мати Katherine Norwichd
Брати, сестри Edmund de la Poled
У шлюбі з Katherine Wingfieldd
Діти Michael de la Pole, 2nd Earl of Suffolkd, William de la Poled[4], Richard de la Poled[4], Sir Thomas de la Poled[4] і Anne Poled[5]

Життєпис ред.

Походив з заможного купецького роду де Ла Поль. Старший син Вільяма де Ла Поля, головного барона (судді) скарбниці. Народився близько 1330 року в Лондоні. Спочатку діяв під орудою батька, здобувши знання з фінансів та продажи вовни за кордон. Під час Столітньої війни брав участь у військових кампаніях під орудою принца Едуарда Вельського та герцога Джона Гентського. 1354 року разом з батьком отримав право на щорічну сплату з митниці Кінгстон-апон-Галла 400 фунтів стерлінгів. Після смерті батька у 1366 році отримав значну частину родинних статків.

Майкл користувався ще більшою популярністю при королівському дворі, ніж його батько, ставши одним із найнадійніших і близьких друзів наступника Річарда II. Брав участь у переговорах про шлюб короля з Анною Богемською, дочкою імператора Карла IV Люксембурга.

1383 року призначено канцлером скарбниці. 1385 року отримав титул графа Саффолку. Проте наприкінці 1380-х років його доля радикально змінилася, як і доля короля. Під час Чудового парламенту 1386 року йому було оголошено імпічмент за звинуваченням у розкраданні та недбалості, став жертвою зростання напруженості між парламентом на чолі із Джоном Гентським і королем. Він був першим чиновником в історії Англії, якого відсторонили від посади в результаті процесу імпічменту. Навіть після цього він залишався в королівській прихильності, діяв в союзі з лорд-мером Ніколасом Брембром.

У листопаді 1387 року барони-апелянти звинуватили Майкла де Ла Поля у державній зраді. До засідання у лютому 1388 року Безжального парламенту втік до Парижі. За цим позбавлений титулу графа Саффолк. Помер у 1389 році.

Родина ред.

Дружина — Катерина, донька Джона Вінфілда

Діти:

  • Майкл (1361—1415), 2-й граф Саффолк
  • Томас (1363—1415),
  • Вільям (1365 р.н.),
  • Річард (бл. 1367—1402)
  • Джон (бл. 1369—1415),
  • Анна (нар. бл. 1373), дружина: 1) Жерара де Ліл; 2) Роберта Торлі, есквайра
  • Єлизавета (1377)
  • Маргарет (1386)

Примітки ред.

  1. ↑ Sir Michael de la Pole
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  5. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.

Джерела ред.

  • Powicke, F. Maurice and E. B. Fryde Handbook of British Chronology 2nd ed. London: Royal Historical Society 1961 p. 85
  • J.S. Roskell, The Impeachment of Michael de la Pole, Earl of Suffolk in 1386 in the Context of the Reign of Richard II (Manchester: Manchester University Press, 1984) ISBN 0-7190-0963-4
  • Anthony Tuck, « Pole, Michael de la, first earl of Suffolk (c.1330–1389) », Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2008.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майкл_де_Ла_Поль,_1-й_граф_Саффолк&oldid=37396024