Майданюк Степан Іванович
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 16 березня 2022.
Степа́н Іва́нович Майданю́к[1][2] (1899, село Северинівка, Брацлавський повіт, Подільська губернія — †23 листопада 1921, містечко Базар, Базарська волость, Овруцький повіт, Волинська губернія) — санітар лазарету 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу.
| Степан Іванович Майданюк | |
|---|---|
| Народження |
1899 село Северинівка, Брацлавський повіт, Подільська губернія |
| Смерть |
22 листопада 1921 м. Базар, Базарська волость, Овруцький повіт, Волинська губернія |
| Країна |
.svg){kind=small} УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Роки служби | 1918—1921 |
| Формування | 4-та Київська стрілецька дивізія Армії УНР |
| Війни / битви | Бій під Малими Міньками |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Народився 1899 року у селі Северинівка Брацлавського повіту Подільської губернії в українській селянській родині.
Закінчив сільську школу. Працював чорноробочим.
Не входив до жодної партії.
Під час Другого Зимового походу — санітар лазарету 4-ї Київської дивізії.
Пораненим потрапив у полон.
Розстріляний більшовиками 23 листопада 1921 року у місті Базар.
Реабілітований 25 березня 1998 року.
Вшанування пам'яті ред.
- Його ім'я вибите серед інших на Меморіалі Героїв Базару.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ В. Верига і Б. Тимошенко подають Маданюк.
- ↑ Серед кавалерів Хреста Симона Петлюри значиться: Маданюк Степан, вояк — згинув під Базаром, номер ордену — 2095 (Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.)
Посилання ред.
- Рейд у вічність [Архівовано 20 травня 2012 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Коваль Р. М., Рог В. О., Стегній П. А. Рейд у вічність. — К. : Діокор, 2001. — 128 с.