Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку

Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку (ісп. Complejo de Comunicaciones de Espacio Profundo de Madrid, англ. Madrid Deep Space Communications Complex) — станція космічного зв'язку, розташована у Робледо-де-Чавела в Іспанії і керована Національним інститутом аерокосмічної техніки у співпраці з НАСА й за участі ЄКА. Належить до Мережі далекого космічного зв'язку НАСА і Європейської РНДБ-мережі. Перша антена комплексу була встановлена в 1961 році для програми «Марінер».

Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку

Країна  Іспанія
Розташування Мадрид
Організація Національний інститут аерокосмічної техніки
Сайт: mdscc.nasa.gov

Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку. Карта розташування: Іспанія
Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку
Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку
Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку (Іспанія)
Мапа

CMNS: Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку у Вікісховищі

Опис ред.

Комплекс включає антени DSS-63 (діаметром 70 м), DSS-65[1], DSS-54[2] і DSS-55[3] (по 34 м кожна), DSS-66 (26 м). Найстаріша антена, DSS-61, зараз використовується лише для освітніх проєктів[4][5][6], зокрема для проєкту PARTNeR[7]. У січні 2021 року запрацювала нова антена DSS-56 діаметром 34 метри, виготовлена Національним інститутом аерокосмічних технологій[8]. Наприкінці 2021 року планувалось введення в експлуатацію нової антени DSS-53.

Поруч з комплексом антен розташований центр НАСА для відвідувачів[9].

 
Загальний вигляд
Загальний вигляд 
 
Центр для відвідувачів
Центр для відвідувачів 

Історія ред.

 
Перше фото Землі з Місяця передано 23 серпня 1966 року з «Лунар орбітер» до Робледо-де-Чавела.

Перша антена під назвою DSS-61 діаметром 26 м була встановлена в 1961 році для програми «Марінер». Комплекс космічного зв'язку був урочисто відкритий у 1964 році тодішнім принцом Іспанії Хуаном Карлосом I і почав свою роботу в липні 1965 року під час місії «Марінер-4».

Інша 26-метрова антена DSS-66 була встановлена незабаром після першої, але в іншому місці — в сусідньому муніципалітеті Фреснедільяс-де-ла-Оліва. Вона використовувалась для місій програми «Аполлон». Зокрема, Ніл Армстронг, учасник висадки на Місяць в межах місії «Аполлона-11», згадував: «Без життєво важливого зв'язку між „Аполлоном-11“ і мадридською станцією Робледо-де-Чавела наша висадка на Місяць була б неможливою»[10]. Комплекс зв'язку у Фреснедільяс-де-ла-Оліва закрився в 1985 році. Антену DSS-66 розібрали, перевезли до Робледо-де-Чавела і встановили на новому місці[11].

Третьою антеною в Робледо-де-Чавела є DSS-63[12], яка була створена з діаметром 64 м, але згодом розширена до 70 м для відстеження зондів «Вояджер», коли їх місія була продовжена за межі Сатурна.

Антени Мадридського комплексу далекого космічного зв'язку використовувались для зв'язку з космічними апаратами «Вікінг», «Mars Express» і «Venus Express», «Розетта», «Кассіні-Гюйгенс», «Pioneer 10», «Mars Reconnaissance Orbiter». Саме Мадридському комплексу вдалося з'єднатися з марсоходом «Спіріт», коли він втратив зв'язок із Землею.

Інші найближчі станції ред.

У Мадриді, крім цієї станції, є ще два комплекси космічного моніторингу та досліджень:

Поблизу Робледо де Чавела, у сусідньому місті СебреросАвілі), Європейське космічне агентство побудувало ще одну антену[en] на старій закритій станції НАСА. Таким чином, ЄКА має намір створити власну мережу дослідження космосу з трьома антенами, розташованими в трьох точках на планеті, подібно до Мережі далекого космічного зв'язку НАСА.

Примітки ред.

  1. DSS-65. Процитовано 5 de octubre de 2016.
  2. DSS-54. Процитовано 5 de octubre de 2016.
  3. DSS-55. Процитовано 5 de octubre de 2016.
  4. Mónica Salomone, «La NASA dedica a proyectos docentes una de sus antenas instalada en Madrid», El País, 2 de mayo de 2001.
  5. M. Aguirregomezcorta, «Desde el instituto se ve el cielo», El País, 2 de mayo de 2005.
  6. Andrés del Prado, «El Quexigal y el Espacio Profundo», El Mirador de la Sierra, marzo de 2007.
  7. Proyecto Académico con el Radio Telescopio de NASA en Robledo (PARNTeR).
  8. https://www.inta.es/export/sites/default/.galleries/Galeria-pdfs-Noticias/2021/Nueva-antena-en-Robledo-de-Chavela.pdf
  9. Olalla Cernuda, «La NASA, en Robledo de Chavela», El Mundo, 13 de febrero de 2004.
  10. Andrés Campos, «Reportaje: Excursiones: ascensión a la Almenara: 'La primera piedra'», El País, 24 de febrero de 1995.
  11. Previamente, en esta estación, el 23 de agosto de 1966, se había recibido la primera fotografía de la Tierra vista desde las cercanías de la Luna. Véase: Digicam History.
  12. DSS-63. Процитовано 5 de octubre de 2016.

Посилання ред.