Магалі-вусань північний
| Магалі-вусань північний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sporopipes frontalis (Daudin, 1800) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Loxia frontalis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мага́лі-вуса́нь північний[2] (Sporopipes frontalis) — вид горобцеподібних птахів родини ткачикових (Ploceidae). Мешкає в регіоні Сахелю та в Східній Африці.
Опис ред.
.jpg)
Довжина птаха становить 11,5-13 см. Забарвлення переважно сіре. Лоб і тім'я чорні, сильно поцятковані білими плямками, потилиця і задня частина шиї рудувато-коричневі, під дзьобом помітні чорні "вуса". Спина попелясто-сіра, нижня частина тіла білувато-сіра. Очі карі, дзьоб роговий, лапи бурувато-сірі. У молодих птахів шия охриста.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- S. f. frontalis (Daudin, 1800) — від Мавританії, Сенегалу і Гамібії до західної Ефіопії і Еритреї;
- S. f. emini Neumann, 1900 — Південний Судан, Уганда, Кенія і Танзанія.
Поширення і екологія ред.
Північні магалі-вусані мешкають в Мавританії, Сенегалі, Гамбії, Гвінеї, Малі, Буркіна-Фасо, Гані, Беніні, Нігері, Нігерії, Камеруні, Чаді, Центральноафриканській Республіці, Судані, Південному Судані, Ефіопії, Еритреї, Кенії, Танзанії і Уганді. Вони живуть в сухих саванах і сухих чагарникових заростях, поблизу людських поселень, на висоті від 400 до 2000 м над рівнем моря. Зустрічаються парами під час сезону розмноження і зграйками від 5 до 20 птахів протягом решти року. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з астрильдами. В деяких районах ведуть частково кочовий спосіб життя.
Поведінка ред.
Північні магалі-вусані живляться переважно насінням, а також комахами, яких шукають на землі, зокрема термітами. Вони є моногамними птахами, причому самиці є домінантними в парі. Гніздо велике, кулеподібне з бічним входом, розміщується на невисокій акації. Іноді північні магалі-вусані утворюють невеликі колонії. На півночі ареалу в кладці 2 яйця, в південних районах 3-4 блідо-сірих, поцяткованих темними плямками яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Sporopipes frontalis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 28 червня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 червня 2022.
Посилання ред.
- Speckle-fronted Weaver - Species text in Weaver Watch.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |