Лі Ваньон
Лі Ваньон (кор. 이완용, 李完用) — корейський державний діяч, прем'єр-міністр Корейської імперії. Відомий головним чином тим, що він підписав ряд договорів з Японією, включаючи Договір про приєднання Кореї до Японії.
Лі Ваньон | |
---|---|
кор. 이완용 | |
Народився |
17 липня 1858 або 7 червня 1858 Соннам, Кьонгі, Південна Корея або Bundangd, Соннам, Кьонгі, Південна Корея |
Помер |
12 лютого 1926 (67 років) Сеул, Японська імперія, Японія ·пневмонія |
Країна |
Корейська імперія Чосон Корея |
Місце проживання |
США Сеул[1] |
Діяльність | політик, автобіограф, каліграф, П'ять зрадників Юлси |
Членство | Чінільпа і П'ять зрадників Юлси |
Титул | граф[d] |
Нагороди | |
Життєпис ред.
Народився в провінції Кьонгідо.
У 1887-1891 був на стажуванні в США. Після цього він став переконаним прихильником осучаснення Кореї по японському зразком, тому поставив свій підпис під Японо-корейським договором про протекторат і пізніше публічно висловлювався на підтримку цього договору.
Після цього за підтримки генерал-резидента Кореї Іто Хіробумі отримав посаду прем'єр-міністра.
У 1907 змусив імператора Кореї Коджона відректися від престолу на користь свого сина Сунджона. Причиною зречення послужило порушення Коджоном Договору про протекторат: імператор послав трьох осіб на Гаазьку конференцію про мир, щоб спробувати показати Договір як несправедливий й анулювати його.
Через кілька днів після зречення Коджона Лі й Іто підписали договір, що значно розширював права генерал-резидента в Кореї.
У 1910 Лі та третій генерал-резидент Кореї Терауті Масатаке підписали Договір про приєднання Кореї до Японії. За співпрацю з Японською імперією в 1910 отримав титул графа (відповідно до системи кадзоку), а в 1919 — титул маркіза.
Помер в 1926.
Більшість сучасних корейців вважає його зрадником. Відповідно зі Спеціальним законом про повернення майна прояпонських колабораціоністів, прийнятим в Південній Кореї в 2005, у його нащадків було конфісковано майно.
Примітки ред.
- ↑ National Debt Redemption Movement Digital Archive
Джерела ред.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2016) |