Лія Нікель (івр. לאה ניקל‎; en. Lea Nikel; 1918-2005) - ізраїльська художниця-абстракціоністка.[7]

Лія Нікель
Народилася 6 грудня 1918(1918-12-06)[3]
Житомир, УНР[4]
Померла 10 вересня 2005(2005-09-10)[1][2] (86 років)
Ізраїль[5]
Країна  Ізраїль[6]
Діяльність художниця
Галузь малярство
Знання мов іврит[2]
Напрямок Лірична абстракція
Нагороди

Життєпис ред.

Лія Нікель (Лія Нікельсберг) народилася в Житомирі, Україна, в 1918 році. Її родина іммігрувала до Палестини, керованої Великою Британією, у 1920 році. У неї була сестра Сара (Бок), яка народилася в 1926 році. Лія почала навчання у художника Хаїма Гліксберга в Тель-Авіві в 1935 році, пізніше навчалася у Єчезкеля Штрейхмана та Авігдора Стемацького. З 1961 по 1977 рік Нікель жила у Гринвіч-Віллідж (один рік), Римі (три роки) і Нью-Йорку (чотири роки), перш ніж повернутися до Ізраїлю в 1977 році. Вона була одружена з Семом Лейманом і мала дочку Зіву Ханан. Проживала в Мошав Кідроні.[8]

Художня кар'єра ред.

Нікель провела свою першу персональну виставку в галереї мистецтв Чемеринського в Тель-Авіві та свою першу персональну виставку в Парижі в Galerie Colette Allendy в 1957 році. Брала участь у багатьох міжнародних групових виставках, у тому числі у Венеціанській бієнале 1964 року. Тель-Авівський художній музей організував ретроспективну виставку її картин у 2005 році. Нікель продовжувала малювати лише за кілька днів до своєї смерті у вересні 2005 року.[8]

Художній стиль ред.

Стиль Нікеля був формою експресіоністичної абстракції, яку іноді називають ліричною абстракцією. Вона малювала різко, щедро і віддавала перевагу яскравим кольорам. Вона була відома життєрадісними композиціями, що складалися з грубих кольорових блоків і каракулю, каліграфічних ліній, які разом передавали відчуття образного хвилювання та невідкладної чуттєвості.[8]

Нагороди ред.

  • У 1972 році вона була нагороджена премією Сандберга за ізраїльське мистецтво від Музею Ізраїлю.
  • У 1982 році Нікель була удостоєна премії Дізенгофа за живопис.[9]
  • У 1985 році вона була нагороджена медаллю семінару ЮНЕСКО з експериментальної діяльності в Ніцці, Франція.
  • У 1987 році вона отримала премію Гамзо.
  • У 1995 році вона була удостоєна премії Ізраїлю за живопис.[10]
  • У 1997 році міністр культури Франції присвоїв їй звання кавалера мистецтв і літератури.

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. а б http://www.nytimes.com/2005/10/01/arts/design/01nikel.html
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. SavoyB: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088doi:10.1515/AKL
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #1035097834 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  6. Bibliothèque nationale de France Record #12493680v // BnF catalogue généralParis: BnF.
  7. Gilerman, Dana (13 вересня 2007). The birth of a new generation. Haaretz. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 22 січня 2014.
  8. а б в Ken Johnson (1 жовтня 2005). Lea Nikel, Abstract Painter and One of Israel's Top Artists, Dies at 86. The New York Times. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 22 січня 2014.
  9. List of Dizengoff Prize laureates (PDF) (Hebrew) . Tel Aviv Municipality. Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2007.
  10. Israel Prize Official Site - Recipients in 1995 (in Hebrew). Архів оригіналу за 27 грудня 2008.

Зовнішні посилання ред.

  • Lea Nikel. Engel Gallery. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  • Lea Nikel. Har-El Printers & Publishers. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 10 квітня 2022.