Ліхір (англ. Lihir Island) або Ніолам (англ. Niolam Island) — найбільший острів архіпелагу Ліхір[en]. Адміністративно належить до провінції Нова Ірландія, Папуа - Нова Гвінея. Має 22 км завдовжки і 14,5 км завширшки. Складається з комплексу стратовулканів, що перекривають один одного, конуси яких досягають висоти 700 м над рівнем моря[1]. В даний час вулкани не є активними, хоча геотермальна активність, як і раніше, присутня. Острів знаходиться на місці колишнього переддугового басейну в зоні субдукції між Тихоокеанською плитою та Північною плитою Бісмарка[2]. Субдукція припинилася приблизно 10 млн років тому внаслідок зіткнення з плато Онтонг-Ява[3].

Ліхір
Зображення
Країна  ПНГ
Адміністративна одиниця Нова Ірландія
Розташовується на водоймі Тихий океан
Кількість населення 18 000 осіб
Висота над рівнем моря 700 м
Довжина або відстань 22 км
Ширина 14,5 км
Площа 205 км²
Мапа
CMNS: Ліхір у Вікісховищі

Координати: 3°09′44″ пд. ш. 152°34′41″ сх. д. / 3.16245600002777794° пд. ш. 152.578125000028° сх. д. / -3.16245600002777794; 152.578125000028

Острів лежить приблизно за 900 км на північний схід від столиці країни, міста Порт-Морсбі. Населення всього архіпелагу за даними перепису 2000 року — 12 570 осіб; за оцінними даними на 2007 рік — близько 18 000 осіб. Розвинений золотовидобуток (родовище Ліхір — одне з найбільших у світі за запасами золота[4])). Є злітно-посадкова смуга для невеликих літаків, розташована в Кунаї, на північ від Лондолевіта.

Примітки ред.

  1. Global Volcanism Program. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  2. Submarine Volcanoes. Department of Geosciences, Oregon State University. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 9 березня 2011.
  3. McInnes, Brent I. A.; Jannene S. McBride, Noreen J. Evans, David D. Lambert and Anita S. Andrew. Osmium Isotope Constraints on Ore Metal Recycling in Subduction Zones : [англ.] // Science : journal. — AAAS, 1999. — Vol. 286, № 5439 (15 October). — С. 512—516. — DOI:10.1126/science.286.5439.512.
  4. Запасы и ресурсы золота на месторождении Лихир (Папуа-Новая Гвинея) вплотную приблизились к 2000 т. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 7 жовтня 2020.