Мишак

Мишак, або лісова миша (Sylvaemus) — рід гризунів родини мишевих (Muridae) з підряду мишовидих (Murimorpha), якого певний час розглядали у складі роду Apodemus. Включає низку морфологічно близьких видів і видів-двійників.

Опис тварин

Забарвлення коричневе або вохристе, живіт білий. Від сонь, полівок та хом'ячків відрізняються довгим, майже голим хвостом; від мишівок — тим, що довжина хвоста ненабагато більша або ж дорівнює довжині тіла. Задня сторона різців без уступу. Добре лазять по деревах та чагарниках, особливо Мишак жовтогрудий. Активні вночі, взимку всього 1-3 години за добу. Дуже рухливі тварини, можуть проходити до 1,5 км за добу, відходити за сотні метрів від нори. Іноді живляться на відстані всього декількох метрів. Розмножуються до 5 разів за рік, вагітність продовжується 20-25 днів, у виводку зазвичай 4-7 дитинчат.

Проживання

Мешкають в лісах, чагарниках, лісосмугах; в горах Кавказу вище краю ліса. Особливо численні в широколистих та мішаних лісах, де часто переважають серед дрібних гризунів. Влітку роблять гнізда в дуплах дерев на висоті до 10 м, зимують частіше в норах під корінням та пнями. Живуть у нескладних норах, звичайно поодиноко. Всі види звичайні і чисельні. Найчисельнішим у лісовій і лісостеповій зоні видом є Sylvaemus flavicollis, що є типовим мешканцем більшості основних типів деревостанів. Найбільш обмежено поширеним в Україні є вид Sylvaemus witherbyi, відомий у нас переважно зі степів Криму і Приазов'я.

Живлення

Живляться переважно насінням дерев та чагарників, а також ягодами, молодими пагонами, комахами. Роблять запаси насіння на зиму.

Значення

Мишак жовтогрудий (Apodemus flavicollis)

Мишак уральський (Apodemus uralensis)

Розносять та закопують насіння деревних порід, тим самим допомагають відновленню ліса. Можуть бути носіями геморагічної лихоманки та лептоспірозу.

Таксономія роду

Рід розглядається як морфологічно та генетично близький до роду польових мишей (Apodemus), з яким його донедавна об'єднували, або навіть їх обох (та низку інших родів мишовидих гризунів) розглядали у складі роду Mus (sensu lato). Проведені останнім часом генетичні дослідження засвідчують загалом високий рівень відокремленості Sylvaemus від інших систематичних груп «мишей», проте дослідники часто продовжують розглядати мишаків у складі роду Apodemus (наприклад, в «Mammal Species of the World», 2005).

Рід Sylvaemus належить до триби (групи родів) Apodemyini. Найближчими до нього систематичними групами є Apodemus.

Видовий склад

Характерною особливістю роду є висока морфологічна однорідність різних географічних і екологічних форм, у зв'язку з чим у складі роду описано чимало видів-двійників та морфологічно близьких форм, у тому числі низку форм невизначеного (вид, аловид чи підвид) таксономічного рангу.

У працях початку і (частково) середини ХХ ст. цей рід розглядали у складі роду Mus, при тому всіх мишей групи «Sylvaemus» у сучасному розумінні позначали як один поліморфний (Mus sylvaticus) або як два мало відмінні види (Mus sylvaticus + Mus flavicollis) з широкою зоною гібридизації між ними (наразі точка зору на гібридизацію між ними змінилася визнанням низки репродуктивно ізольованих і морфологічно дуже близьких форм, тобто видів-двійників).

Сучасний період ревізії систематики почався з опису нового для фауни Європи виду «Apodemus microps» (1952), після чого відбулася низка нових ревізій. Один з нових для науки видів (Apodemus falzfeini Mezh. et Zag.) описано з території України (заповідник Асканія-Нова). За сучасними поглядами, рід включає 13 видів в 2 підродах. У фауні Європи до 5 видів, у тому числі 4 види у фауні України:

Підрід Sylvaemus

група видів "мишаки жовтогорлі"

• Мишак жовтогрудий (Sylvaemus flavicollis) — широколисті ліси Європи до Уральських гір
• Мишак гирканський (Sylvaemus hyrcanicus) — східне Закавказзя
• Мишак кавказький (Sylvaemus ponticus) — Передкавказзя, північний Кавказ, Закавказзя, східна Туреччина, Ірак, Іран, Левант
• Мишак альпійський (Sylvaemus alpicola) — Європа, Альпи

група видів "мишаки лісові"

• Мишак європейський (Sylvaemus sylvaticus) — Європа до України та Прибалтики, Атлаські гори
• Мишак уральський (Sylvaemus uralensis) — східна Європа, Туреччина, Кавказ, північно-східний Казахстан, Алтай, лісисті гори Середньої Азії
• Мишак левантійський (Sylvaemus iconicus) — лісисті гори Леванта
• Мишак Верда (Sylvaemus wardi, або Sylvaemus pallipes) — Гімалаї, Іранське нагір'я
• Мишак кашмирський (Sylvaemus rusiges) — північна Індія

група видів "мишаки степові"

• Мишак степовий (Sylvaemus witherbyi = Sylvaemus fulvipectus) — південна Україна, Крим, Передкавказзя, Кавказ, північний Кавказ, північний Іран

Підрід Karstomys

• Мишак широкозубий (Sylvaemus epimelas) — Балканський півострів
• Мишак малоазійський (Sylvaemus mystacinus) — Балканський півострів, Мала Азія, Передня Азія, Закавказзя, Левант, Родос, Крит

Морфологія

Серед головних морфологічних особливостей роду — вохристо-бурий колір забарвлення спини, біле (або білувате) черево, білі лапи, нерідко брудно-жовта грудня пляма (часом у формі «краватки»). Розміри дрібні, довжина тіла звичайно 70-120 мм, характерні довгі вуха (12-18 мм) і довгий хвіст (90-110 % довжини тіла).

Морфологічні відмінності мишаків (Sylvaemus) від обох суміжних родів мишей («звичайних» Mus і польових Apodemus) полягають у наступному (за «Польовий визначник дрібних ссавців України», 2002):

1 (2). Вздовж всього хребта проходить темна смуга завширшки 3-5 мм. На задніх лапах по 5 мозолів. Розміри середні, лапка 17-21 мм. Хвіст короткий (70-90 мм), до 70 % від довжини тіла. Сосків у самиць 4 пари (2i+2p).
>>> рід польова миша (Apodemus)

2 (1). Темна смуга на спині вздовж хребта відсутня. На задніх лапах по 6 мозолів. Розміри різні, лапка 14-28 мм. Хвіст відносно довгий, від 80 до 110 % довжини тіла. Число сосків у самиць інше (3 або 5 пар).
>>> інші роди (Sylvaemus & Mus), 3

3 (4). Хутро на череві сіре, без грудної плями і виразної межі забарвлення зі спиною. Очі малі, до 2,5 мм діаметром. Хвіст однотонно сірий, зі щільно прирослою шкірою. Лапки сірі, довжина задньої лапки 14-18 мм. У самиць 3 пари грудних сосків.
>>> рід миша (Mus).

4 (3). Черево біле, часто з горловою плямою і чіткою межею з вохристо-бурим хутром спини. Очі великі, понад 2,5 мм в діаметрі. Хвіст знизу білий, шкірний чохол з нього легко спадає. Лапки ясно білі, 19-28 мм. У самиць лише 1 пара грудних сосків.
>>> рід мишак (Sylvaemus).

Посилання

• Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3. Ausgabe. The Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, S. 745–752, ISBN 0-8018-8221-4 [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• Riccardo Castiglia (2009). Comparative cytogenetic analysis of the “Sylvaemus” group of Apodemus (Rodentia, Muridae): A. sylvaticus from Sicily and A. flavicollis from the central Apennines. Academia.edu. с. 268. Процитовано 21 Dec 2013.

Література

• Гащак С., Хуфер С., Маклюк Ю., Микс Х., Виклифф Д., Бейкер Р. О видовом разнообразии мышей рода Sylvaemus в Украине // Раритетна теріофауна та її охорона / За редакцією І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 80-92. — (Серія: Праці Теріологічної Школи. Випуск 9). >>>
• Загороднюк И. В. Уровни таксономической и морфологической дифференциации европейских групп грызунов семейства Muridae (Mammalia) // Доповіді НАН України. — 2001. — № 5. — С. 151–157. >>> [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Загороднюк И. В., Боескоров Г. Г., Зыков А. Е. Изменчивость и таксономический статус степных форм мышей рода Sylvaemus (falzfeini — fulvipectus — hermonensis — arianus) // Вестник зоологии. — 1997. — Том 31, № 5-6. — С. 37-56. >>> [Архівовано 24 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• FILIPPUCCI M. G., MACHOLÁN M., MICHAUX J. R. Genetic variation and evolution in the genus Apodemus (Muridae: Rodentia) // Biological Journal of the Linnean Society. — 2008. — Vol. 75 (3). — P. 395–419. summary^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Русские названия по книге Полная иллюстрированная энциклопедия. «Млекопитающие». Кн. 2, с. 449
• Энциклопедия природы России. — М.: ABF. В. Л. Динец, Е. В. Ротшильд. 1998