Лісові барабанщики, 1964 (книжка)
Лісові барабанщики — природоохоронна книга видана очільником заповіднику «Конча-Заспа», видатним зоологом Миколою Васильовичем Шарлеманем. Книга орієнтована на дітей шкільного віку.
Бібліографічне посилання ред.
Шарлемань М. Лісові барабанщики. Нотатки натураліста / М. Шарлемань. — Київ: Дитвидав, 1964. — 37 с.
Зміст ред.
- Лісові барабанщики
- Ропуха
- Сови
- Про що кує зозуля
- Незвичайні повітроплавці
- Птах-паразит
- Дрімлюга
- Загадкові страховиська
- Ховрахи
Історія написання ред.
1964 року видатний зоолог та природоохоронець Микола Васильович Шарлемань видав другу свою натуралістичну книжку для юннатів «Лісові барабанщики». Усі тексти книжки розповідають про заповідники «Конча-Заспа», «Хомутовський степ», «Асканія-Нова». Мова, якою написана книжка, видає, що написана вона була так само в кінці 1920-х. У тексті багато слів, які в 1964 році вже давно вийшли з обігу.
У редакційній передмові дуже тепло сказано про автора: «Цього невисокого худорлявого дідуся, якому вже близько вісімдесяти років, ви мало не щодня можете зустріти на Трухановому острові Дніпра, в Голосіївському лісопарку, на озерах заповідника „Пуща-Водиця“[1]… Як і у дні далекої молодості, відомий київський зоолог і натураліст Микола Васильович Шарлемань пристрасно любить рідну природу».
Книжка є бібліографічною рідкістю. Єдиний примірник книжки нині зберігається в Національній бібліотеці України для дітей, хоча видана вона була накладом 30000 примірників.
На пам'ятному вечорі 7 червня 1970 року О. Плевако попросив всіх присутніх зібрати матеріали про М.Шарлеманя для передачі їх до Відділу рукопису держбібліотеки, М.Візерю; відзначив книги «Лісові барабанщики» та «Весна-Красна» .
Джерела ред.
- Шарлемань М. Лісові барабанщики. Нотатки натураліста / М. Шарлемань. — Київ: Дитвидав, 1964. — 37 с.
- Василюк О. Микола Шарлемань: сторінки біографії видатного природоохоронця // «Біологія і хімія в рідній школі». — 2016. — № 1.с.36-43
Примітки ред.
- ↑ Звичайно, йдеться про заповідник „Конча-Заспа“, адже це в нього є озера і про нього написана книга. При цьому в Пуща-Водиці заповідника не було ніколи. Імовірно, передмова була написана про колишній заповідник „Конча-Заспа“, а очевидно помилкова згадка про „Пущу-Водицю“ умисно або помилково внесена на етапі верстки (дійсно, не всі 1964 року пам'ятали, що 30 років тому під Києвом був заповідник).