Лісницький
струмок в Україні, у Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської области, права притока Золотої Липи
Лісницький (пол. Lesnicki[1]) — струмок в Україні у Тернопільському районі Тернопільської області. Права притока річки Золотої Липи (басейн Дністра).
| Лісницький | |
|---|---|
| 49°26′03″ пн. ш. 24°51′13″ сх. д. / 49.434166666694444814° пн. ш. 24.85361111113888910° сх. д. | |
| Витік | на південно-східній стороні від села Павлів |
| • координати | 49°26′03″ пн. ш. 24°51′13″ сх. д. / 49.43417° пн. ш. 24.85361° сх. д. |
| Гирло | Золота Липа |
| • координати | 49°26′48″ пн. ш. 24°56′34″ сх. д. / 49.44667° пн. ш. 24.94278° сх. д. |
| Басейн | Дністра |
| Країни: | |
| Регіон | Бережанська міська громада |
| Довжина | ~7,13 км |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис ред.
Довжина струмка приблизно 7,13 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 6,60 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,08 [2]. Формується декількома струмками та загатами.
Розташування ред.
Бере початок на південно-східній стороні від села Павлів[3]. Тече переважно на північний схід через село Лісники і у місті Бережани впадає у річку Золоту Липу, ліву притоку річки Дністра.
Цікаві факти ред.
- У селі Лісники струмок перетинає автошлях М12[2] (колишній автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Стрий — Тернопіль — Кропивницький — Знам'янка. Проходить територією Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської та Кіровоградської областей).
- На лівому березі струмка на західній околиці села Лісники розташовані Монастирські джерела[2].
Примітки ред.
- ↑ maps/avstrijskoj-monarxii/4274.jpg «Карта Австрійської імперії 4274».
- ↑ а б в Струмок Лісницький на Google.Maps
- ↑ Топографічна карта Главного штабу M-35-086. Бережани. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
Джерела ред.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 320 (Лісниківський), С. 321 (Лісницький)
- Leśnicki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 160. (пол.)