Лінчевський Олександр Валерійович
Олекса́ндр Вале́рійович Лінче́вський (16 квітня 1998 — 11 вересня 2019) — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
| Олександр Лінчевський | |
|---|---|
 Матрос | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
16 квітня 1998 Матусів |
| Смерть |
11 вересня 2019 (21 рік) Павлопіль |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2018-2019 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Рід військ |
 Морська піхота |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис ред.
Народився 1998 року в селі Матусів (Шполянський район, Черкаська область). Походив з багатодітної родини, був наймолодшою дитиною у батьків. Навчався у матусівській школі № 2[2]. Закінчив Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів (у селі Козацьке). Пройшов строкову службу; якийсь час працював на будівництві у Києві.
24 квітня 2018 року підписав контракт із ВМС; матрос, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмової роти 1-го батальйону 36-ї бригади.
11 вересня 2019-го загинув перед опівніччю поблизу села Павлопіль під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів, яким терористи прикривали роботу свого снайпера. Внаслідок обстрілу двоє морських піхотинців зазнали кульових поранень у голову та шию, вони померли під час медичної евакуації — Олександр Лінчевський та прапорщик Микола Обуховський — намагався витягти з-під обстрілу Олександра.[3]
Відбулося прощання у Маріуполі, 14 вересня 2019 року похований на Алеї Слави в селі Матусів.
Без Олександра лишились батьки, брат й чотири сестри.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
Примітки ред.
- ↑ Померли зі зброєю в руках: на Донбасі загинули два захисника України. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- ↑ Під Волновахою загинув морпіх Олександр Линчевський із Черкащини. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 2 лютого 2020.
- ↑ Прощання з бійцями, які трагічно загинули під час обстрілу снайперів. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- ↑ Указ Президента України від 5 листопада року № 804/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Книга пам'яті загиблих [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- У ВМСУ назвали імена загиблих у зоні ООС морпіхів [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |