Вікіпедія

Лінн Берггрен

шведська співачка, музикантка, авторка пісень

Малин Софія Катаріна Берггрен (швед. Malin Sofia Katarina Berggren народ. 31 жовтня 1970 (53 роки), Гетеборг, Швеція) — шведська співачка та музикантка (скрипка, фортепіано), авторка ряду текстів та продюсерка пісень. Учасниця гурту Ace of Base з 1990 по 2007 рік разом з братом Йонасом, сестрою Єнні і спільним другом Ульфом Екбергом. В 1997 почала дистанціюватися від публічних виступів.

Лінн Берггрен
Linn Berggren
Основна інформація
Повне ім'я швед. Malin Sofia Katarina Berggren[1]
Дата народження 31 жовтня 1970(1970-10-31)[2][1] (53 роки)
Місце народження Bergsjön parishd, Гетеборг, Гетеборг і Богус, Швеція[1]
Роки активності 1987 — тепер. час
Громадянство Швеція Швеція
Професії співачка, музикантка
Освіта Технологічний університет Чалмерса і Schillerska gymnasietd
Співацький голос контральто
Інструменти скрипка, фортепіано
Жанри євроденс
європоп
поп
Колективи Ace of Base

Життєпис ред.

Лінн Берггрен вчилася на викладачку в Технічному університеті Чалмерса в Гетеборзі та співала з сестрою Єнні в церковному хорі[3].

У 1994 році на її матір і сестру Єнні напала у їхній оселі жінка з ножем, що мала психічне захворювання. Нападницею виявилася німецька прихильниця, яка після арешту стверджувала, що метою її нападу була Лінн. Учасники гурту вказували цю подію як одну з причин відсторонення Лінн Берггман від публічності та дистанціювання від гурту, що почалося після 1997 року.

Особисте життя ред.

Деталі особистого життя Лінн невідомі, в той час як інші учасники колективу публічні щодо своїх стосунків[4]. У 2015 році Йонас Берггрен підтвердив, що він і зараз регулярно бачить Лінн, і що вона насолоджується спокійним життям, без прагнення до слави та до повернення в музику[5].

Ace of Base ред.

Коли Ace of Base підписали контракт з данським лейблом Mega Records у 1990 році, Лінн Берггрен призупинила розвиток своєї викладацької кар'єри.

Фронтвумен ред.

Під час створення першого альбому Ace of Base — Happy Nation — Лінн була головною вокалісткою, саме її голос лідирував у більшості синглів, зокрема, в найвідомішому хіті — "All That She Wants". Однак у синглах «The Sign», «Waiting for Magic» і деяких інших треках альбому вона і Єнні мали рівні ролі. З моменту виходу другого альбому групи — The Bridge — вокал сестер Берггрен став більш рівним. У 1997 році повідомлялося, що Лінн планує створити сольний проєкт, випустивши пісню «Lapponia», яка так і не отримала офіційного релізу[6].

У той час, як Єнні говорила в інтерв'ю, що «хотіла б завжди бути співачкою», Лінн у 1997 році сказала: «Я хотіла б співати, але я ніколи не хотіла бути співачкою».

Дистанціювання від гурту ред.

З 1997 року Лінн Берггрен з'являлася на концертах гурту або в погано освітленому місці, або за предметами на сцені (як-от штори)[7][8]. У кліпах вона стояла далеко від інших, і її обличчя не було видно. Протягом року Лінн не давала інтерв'ю[9]. Гурт зі значним небажанням відповідав, що сталося з головною солісткою[7][8][10].

Менеджери, продюсери, керівники компаній звукозапису пояснювали поведінку Лінн Берггрен по-різному. У 1997 році, коли вона відмовилася брати участь у церемонії World Music Awards, Клас Корнеліус з данської звукозаписної компанії пояснив її відсутність її дискомфортом від нанесення макіяжу для виступів[11]. На церемонії гурт виконав пісню «Ravine». Лінн під час неї далеко від гурту грала на синтезаторі[7][8][12].

В одному з останніх інтерв'ю у 1997 році[9][13] Лінн Берггрен повідомила, що просто хоче залишитися в тіні. У наступних восьми відеороликах про гурт Лінн була відсутня. На інших рекламних матеріалах її обличчя було сумне й розмите. Альбом Flowers, зокрема, використовує сумнозвісну фотографію, де меланхолійний образ Лінн химерно прихований за дизайном з «блакитних стрічок», що закривають обриси її обличчя. Лінн рідко брала участь у спільних інтерв'ю протягом всього 1998 року, її участь у просуванні альбому Flowers була мінімальною[14].

У 1998 році під час зйомок кліпу на пісню «Cruel Summer» у Римі Лінн не бажала потрапляти в об'єктив камери[8]. Режисер Найджел Дік пізніше розповів, що лише його наполегливість змусила Лінн з'явитися в кліпі. Єнні Берггрен у музичному відео співала за обох, виконуючи й музичні партії сестри. Через рік, ґрунтуючись на виступі гурту в Німеччині, журнал Bravo навіть заявляв, що Лінн Берггрен серйозно захворіла. На підтвердження журнал опублікував світлини Лінн[8]. Ульф Екберг одного разу заявив, що у Лінн фобія камер, інші джерела писали, що вона боїться літати і тому відсутня на деяких концертах гурту (Лінн з'являлася на концертах у містах Гетеборг і Копенгаген, в які не потрібно летіти). Члени групи говорили, що Лінн завжди була сором'язливою, скромною і була б щаслива, якби Єнні очолила групу, хоча напад фанатки з ножем на Єнні та їх матір у 1994 році також став причиною небажання Лінн з'являтися в громадських місцях[15].

Лінн Берггрен написала кілька пісень для Ace of Base, деякі навіть не були виконані перед публікою. У середині 1990-х років Лінн написала і спродюсувала кілька пісень — це «Just 'N' Image», «Whispers in Blindness» і «Strange Ways», які були включені в альбом The Bridge. Деякі шанувальники пов'язують дивну поведінку Лінн з текстом пісні «Strange Ways».

Востаннє вона виступала перед публікою у 2002 році на німецькому телебаченні. Лінн стояла позаду групи і грала на синтезаторі[16][17]. Один із прихильників зробив світлину Лінн, на якій вона знаходиться за сценою і посміхається.

Навесні 2005 року Єнні Берггрен повідомила в інтерв'ю, що Лінн, як і раніше, уникає громадськості і не дає інтерв'ю жодним ЗМІ. У жовтні та листопаді 2005 року гурт утрьох виступав у Бельгії. Лінн на виступі бути присутньою не змогла[18][19].

У 2007 році гурт офіційно оголосив про її вихід з колективу.

Вихід з гурту ред.

Згідно з інтерв'ю Ульфа Екберга 20 червня 2006 року, Лінн Берггрен повернулася до університету, але вона все ж візьме участь у записі нового альбому[20].

30 листопада 2007 року в іншому інтерв'ю Ульф Екберг заявив, що Лінн Берггрен остаточно покинула гурт і не братиме участь у запису нового альбому. Гурт вже виступав деякий час без Лінн як тріо[21]. Фотографії Лінн Берггрен були видалені з усіх рекламних матеріалів гурту на офіційному вебсайті. А фронтвумен Єнні Берггрен підтвердила відхід сестри з гурту данській пресі: «Вона не була частиною Ace of Base протягом декількох років»[22].

Внесок у Ace of Base ред.

Вокал ред.

Голос Лінн Берггрен можна почути у всіх піснях, за винятком:

  • «Fashion Party» (виконують Єнні, Ульф і Йонас)
  • «My Mind» (Єнні і Ульф)
  • «Dimension of Depth» (інструментальна)
  • «Ravine» (Єнні)
  • «Experience Pearls» (Єнні)
  • «Wave Wet Sand» (Єнні)
  • «Mercy Mercy» (Єнні)
  • «I Pray» (Єнні і Ульф)
  • «Donnie» (US Version) (Єнні)
  • «Do not Go Away» (Єнні)
  • «Unspeakable» (Єнні)
  • «Remember the Words» (Єнні)
  • «World Down Under» (Єнні)
  • «Show Me Love» (Єнні)
  • «Beautiful Morning» (Єнні)
  • «Wonderful Life» (Єнні)
  • «The Juvenile» (Єнні)
  • «What's The Name of The Game» (Єнні)

Автор текстів ред.

Лінн Берггрен написала такі пісні гурту:

  • «Hear Me Calling» (разом з Йонасом, Єнні і Ульфом)
  • «Strange Ways»
  • «Whispers In Blindness»
  • «Just N Image»
  • «Lapponia»
  • «Love in December» (з Йонасом, Єнні і Ульфом)
  • «Beautiful Morning» (з Йонасом і Єнні)
  • «Change With the Light» (з Йонасом, Єнні і Ульфом)
  • «What's the Name of the Game» (з Йонасом, Єнні, Гаррі Соммердалем і Йонасом Он Дер Бургом)

Продюсер ред.

Лінн Берггрен продюсувала наступні пісні:

  • «Strange Ways»
  • «Whispers In Blindness»
  • «Just N Image»
  • «Lapponia»

Інше ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Sveriges befolkning 2000 — Sveriges Släktforskarförbund, 2020.
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ Ace of Base Biography. shopping.yahoo.com. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2009.
  4. ↑ «Tour but no album 2007: Swedish newspaper interviews Jonas and Ulf» Ace-News.de 2006
  5. ↑ Ace of Base Release 'New' Album, Share Stories Behind the Band's 5 Biggest Hits - Billboard. Billboard. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 29 червня 2019.
  6. ↑ Big Surprise. Архів оригіналу за 16 лютого 1998. Процитовано 6 квітня 2015.
  7. ↑ а б в Cornelius, Claes (1998). Out of Focus and Far Away: What Happened to Linn?. Teenage Heaven. aceofbase.com. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 14 квітня 2002.
  8. ↑ а б в г д Falischeer, Andreas (Spring 1998), Wie Krank ist Malin?, Bravo
  9. ↑ а б Ace of Base: Our Story, 1997. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 29 червня 2019.
  10. ↑ Sheerer, Mark (3 вересня 1998), Ace of Base reaching out with 'Cruel Summer', CNN
  11. ↑ Cornelius, Claes (1997). World Music Awards. Архів оригіналу за 28 березня 2012.
  12. ↑ Ace of Base @ World Music Awards 1997 - Ravine (Complete). YouTube. Архів оригіналу за 17 березня 2011. Процитовано 29 січня 2011.
  13. ↑ Paasonen, Hannah-Reetta (2005). Our Story Recap. Story Meant to Last. Архів оригіналу за 6 лютого 2007. Процитовано 28 березня 2009.
  14. ↑ Ace of Base - Escenario CNN en Español 1998 (ісп.). CNN. 1998. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 017-12-14. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  15. ↑ Storylast — Ace of Base interview. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 29 червня 2019.
  16. ↑ YouTube — Ace of Base 2002 SKL SHOW. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2019.
  17. ↑ Ace of Base - Beautiful Morning (SKL Show) 2002. vk.com. Процитовано 14 грудня 2017.
  18. ↑ Ace of Base UK website. Архів оригіналу за 8 серпня 2006. Процитовано 29 червня 2019.
  19. ↑ Офіційний сайт Ace of Base. Архів оригіналу за 30 серпня 2010. Процитовано 26 січня 2008.
  20. ↑ Інтерв'ю з Ульфом Екбергом. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 29 червня 2019.
  21. ↑ Interview with Ulf Ekberg in Tallinn, Estonia[недоступне посилання з Травень 2018] November 2007
  22. ↑ Olausen, Tonny (November 2007), Vi Elsker Danmark [We Love Denmark], Se & Hør: 20—21

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лінн_Берггрен&oldid=42233069