Лімпопо (мультфільм)
«Лімпопо» — радянський мальований мультфільм 1939 року за казкою Корнея Чуковського, створений режисерами Леонідом Амальріком та Володимиром Полковниковим[1]. Об'єднані подібними творчими прагненнями, режисери знайшли свій стиль[2]. Кольоровий варіант не зберігся.
Лімпопо | |
|---|---|
| Лимпопо | |
| Вид | анімація |
| Жанр | казка |
| Режисер | Амальрік Леонід Олексійовичd |
| Сценарист | Корній Чуковський |
| На основі | Лікар Айболитьd |
| Оператор | К. Крилова |
| Композитор | Микита Володимирович Богословський |
| Кінокомпанія | Союзмультфільм |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1939 |
| IMDb | ID 1794855 |
Сюжет ред.
За казкою Корнея Чуковського.
Творці мультфільму ред.
- Режисери: Леонід Амальрік, Володимир Полковников
- Сценарист — Корній Чуковський
- Композитор — Микита Богословський
- Асистент — Надія Привалова
- Технічний асистент — Є. А. Амальрік
- Оператор — До. Крилова
- Звукооператор — С. Ренський
- Художники-мультиплікатори: Борис Дежкін, Валентин Лалаянц, Фаїна Єпіфанова, Микола Федоров, Борис Тітов, Лев Попов, Лідія Резцова, І. Коваленко, Костянтин Малишев
Ролі озвучували ред.
- Юлія Юльська — Мавпянка
- Ірина Мазінг
- Леонід Пирогов — Барбос; Бегемот; Кіт
- Андрій Тутишкін — Айболіт
- Володимир Лепко — Орел
- І. Кремльова
- н. Чкауселі
Історія створення ред.
Саме в 1939-41 роки на новій студії «Союзмультфільм» стали з'являтися стрічки, що згодом увійшли до «золотого фонду» вітчизняного кіно — «Лімпопо» та «Бармалей» Леоніда Амальрика та Володимира Полковникова та ін. Їх появою відзначено початок радянської школи боку звернено фільм. Зразком для мультиплікаторів і доказом можливості зображення в мультиплікації позитивного людського образу став доктор Айболіт з картини Л. А. Амальрика і В. І. Полковникова «Лімпопо» (1939).— Георгій Бородін[3]
Критика ред.
Казка моя «Лімпопо» тому й вдалася художникам Амальріку і Полковникову, що вони зовсім відмовилися від непотрібної карикатурності, від трюкацтва, від черствої і бездушної американської балаганщини, а взяли курс на задушевність і поетичність, на тихий і ніжний лір. У цьому й має полягати істинно радянський стиль дитячого мультфільму. Усіх героїв, що зображаються у цьому фільмі, любиш. Лікар Айболіт смішний, дивакуватий, але він насамперед зворушливий. Він типовий радянський лікар — самовідданий, гуманний, готовий віддати життя своїх пацієнтів. А як поетичне море, зображене цими художниками, як поетична та російська завірюха, яка заважає лікареві дістатися вчасно до його пацієнтів. . «Лімпопо» здається мені одним із найкращих «мульті», які я коли-небудь бачив.— К. І. Чуковський [4]
Перевидання на відео ред.
- У 2006 році випускався у збірці мультфільмів «Мойдодир і компанія»[5], дистриб'ютор — СОЮЗ Відео, формат зображення — Standart 4:3 (1,33:1), звукова доріжка — російська, Dolby Digital Stereo.
Література ред.
- «Доктор Айболіт», авт. Корній Іванович Чуковський, вид. ВО «Дитяча література», 1994 — Всього сторінок: 118.
Примітки ред.
- ↑ Сергей Капков. Владимир Полковников // Наши мультфильмы / Арсений Мещеряков, Ирина Остаркова. — Интеррос, 2006. — ISBN 5-91105-007-2. Архівовано з джерела 31 серпня 2007
- ↑ Сергей Капков. Леонид Амальрик // Наши мультфильмы / Арсений Мещеряков, Ирина Остаркова. — Интеррос, 2006. — ISBN 5-91105-007-2. Архівовано з джерела 28 серпня 2007
- ↑ Бородін Г. Кіностудія «Союзмультфільм» [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] Короткий історичний огляд
- ↑ «Мульті» Корній Чуковський - читати текст. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ DVD «Мойдодыр и компания». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
Посилання ред.
- «Лимпопо»(1939) на сайті IMDb (англ.)
- «Лимпопо» на сайті «Аніматор.ру» (рос.)
- «Лимпопо» на YouTube