Лі́мес (limes — межа, кордон. англ. Frontiers of the Roman Empire — кордони Римської імперії) — кордон між окремими ділянками землі, відведеними для громадян громади. За часів Римської імперії лімесом називали укріплений кордон держави, який охороняли легіонери.

Укріплені рубежі Римської імперії
Frontiers of the Roman Empire [1]
Світова спадщина
49°06′08″ пн. ш. 10°34′42″ сх. д. / 49.102368800027775819° пн. ш. 10.57836640002777884° сх. д. / 49.102368800027775819; 10.57836640002777884
Країна Велика Британія Велика Британія
Німеччина Німеччина
Тип Культурний
Критерії ii, iii, iv
Об'єкт № 430
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1987 (11 сесія)
Внесено зміни 2005; 2008

Мапа
CMNS: Лімес у Вікісховищі
Верхньогермансько-ретійський лімес
Адріанів вал

У систему лімесу входила мережа упорядкованих доріг, військових таборів і сигнальних постів. Будівництво лімесу розпочалося при імператорі Августі. Особливо турбувалися про розширення та зміцнення лімесу імператори Доміціан, Траян і Адріан. В результаті утворилася ціла оборонна система, що складалася з великих військових таборів (castra), таборів меншого розміру (castellum) та укріплених вартових башт (burges).

Залишки лімесу збереглися до наших днів на території Шотландії, в районах Рейну та Дунаю, а також у західній частині Північної Африки.

Найвідоміші лімеси ред.

Див. також ред.

Джерела та література ред.

Література ред.


  1. * Назва в офіційному англомовному списку