Лілія біла
| Лілія біла | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Лілія біла (Lilium candidum)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lilium candidum L., 1753 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Лі́лія бі́ла (Lilium candidum, ще одна поширена з англ. мови назва Мадонна; заст. укр. крин[1][2]) — багаторічна цибулинна рослина, один з видів роду лілія (Lilium) родини лілійних.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Lilium candidum |
Це єдиний вид з середземноморським типом розвитку.
Опис ред.
Лілія біла — це рослина з багаторічною цибулиною, яка складається з м'ясистого листя.
Стебло — пряме, просте, облистнене, заввишки — 90—110 см.
Листки чергові, оберненоланцетні, хвилясті; нагорі стебла — ланцетні, гострі.
Двостатеві квітки — 5-20 на рослині, діаметром 5-7 см, широковоронковидні, правильні, великі, спрямовані догори або косо догори, зібрані в коротку китицю. Квіти білого з жовтавим при основі кольору, дуже запашні.
Цвіте лілія біла в червні—липні.
Лілія біла не стійка для шкідників і вірусних захворювань.
Поширення і використання ред.
Лілія біла походить з Близького Сходу із регіону Середземномор'я, зокрема Балкан і островів Греції.
Зараз лілію білу, зокрема і в Україні, розводять у садах і на квітниках як декоративну рослину.
З лікувальною метою використовують цибулини, листя і квітки лілії білої, проте рослина не є офіційною, тому що її хімічний склад до кінця не вивчено.
Лілію білу широко застосовують у народній медицині.
Цікаві факти ред.
- У Європі здавна зображують лілію білу — її малюнки були знайдені на мурах міноського палацу Кносс на Криті, а за Середньовіччя західноєвопейські зображення Діви Марії часто оповивали букети з білих лілій (через що квітка дістала свою другу назву).
- Деякий час (1963—1999) лілія біла була офійційною квіткою-символом провінції Квебек, але через те, що є не типовою і не росте в Канаді у природному середовищі, її було змінено на іншу квіткову рослину.
Легенда виникнення ред.
Біла лілія - символ невинності і чистоти. Виросла з молока матері богів Гери (Юнони), яка знайшла заховане від її ревнивого погляду немовля фіванської цариці Геркулеса. Знаючи божественне походження малюка, хотіла дати йому молока, проте хлопчик, відчувши в ній свого ворога, штовхнув її, а молоко розлилося небом, утворивши Молочний Шлях. Декілька крапель упало на землю перетворилося на лілії.
Примітки ред.
- ↑ Крин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Крин // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Джерела та література ред.
- Крин [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 766. — 1000 екз.
- Лілея, крин [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 846. — 1000 екз.
- Davis P.H. Flora of Turkey and the East Aegean Islands, Том 8, стор. 281—282 (англ.)
- Feldmaier С., McRae J. Die neuen Lilien., Ulmer, Stuttgart, 1982, ISBN 3-8001-6121-4 (нім.)
- Лікарські рослини та їх застосування (Бузина чорна, Лілія біла, Терен звичайний), реферат [Архівовано 12 грудня 2007 у Wayback Machine.] (укр.)
- Лілія біла на сайті про флору Ізраїля [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Світлана Власюк. Все про лілії і лілійниках // Ненудний сад = Нескучный сад. — Спецвипуск №2. — Київ : НПП «ВИТ», 2011. — С. 21.
- Латинська мова та основи біологічної термінології (Н.Г Ревак; В.Т. Сулим; О.Ю. Назаренко) / Міністерство освіти і науки України. Львівський національний університет імені Івана Франка (2014) - 166с.
Посилання ред.
- Лілія біла // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 243. — ISBN 5-88500-055-7.