Лідія Висоцька
Лі́дія Висо́цька (пол. Lidia Wysocka; нар. 24 червня 1916, Рогачов, ґміна Домброва-Зельона, Польща — пом. 2 січня 2006, Варшава, Польща) — польська акторка театру і кіно, співачка та театральний режисер.
| Лідія Висоцька | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Lidia Wysocka | ||||
 | ||||
| Дата народження | 24 червня 1916 | |||
| Місце народження | Рогачов, ґміна Домброва-Зельона, Польща | |||
| Дата смерті | 2 січня 2006 (89 років) | |||
| Місце смерті | ||||
| Громадянство |
 Польща | |||
| Професія | акторка | |||
| Alma mater | National Institute of Theatre Arts of Warsawd | |||
| Чоловік | Збігнєв Саван (1943—1984) | |||
| IMDb | ID 0944123 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| ||||
 Лідія Висоцька у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Лідія Висоцька народилася 24 червня 1916 року в Рогачові, ґміна Домброва-Зельона, Польщі. У 1935 році дебютувала як акторка роллю Ганки у фільмі «Кохай тільки мене» (пол. Kochaj tylko mnie) режисерки Марти Фланц[1]. У 1936 році закінчила Театральну академію у Варшаві. У 1936—1939 роки грала у варшавському Польському театрі у Варшаві.
Під час Другої світової війни залишалася в окупованій Варшаві, працювала офіціанткою. Була відправлена гестапо до в'язниці Павіак[2] за відмову працювати на студії UFA в Третьому Рейху та як одна із заручників нацистської відплати за ліквідацію польського підпільного агента німецької розвідки актора Іґо Сима[3].
Після війни Лідія Висоцька була акторкою варшавських театрів — Драматичного, Театру мініатюр і Нового. У 1947—1949 роки виступала в Польському театрі в Щецині. У 1951-му Висоцька повернулася до Варшави. У 1951—1953 роках грала в театрі Буф. У 1956-му заснувала літературно-художнє кабаре «Wagabunda» і впродовж 12 років ним керувала. У 1960-70-х роках була акторкою театру «Сирена».
Фільмографія (вибіркова) ред.
| Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1935 | Кохай тільки мене | Kochaj tylko mnie | Лідія Рельська |
| 1936 | Папа одружується | Papa sie zeni | Лілі |
| 1938 | Верес | Wrzos | Дебська |
| Остання бригада | Ostatnia brygada | Марта | |
| Геєна | Gehenna | Аня Тарловна | |
| 1939 | Доктор Мурек | Doktór Murek | Тунка Чабрановна |
| Золота маска | Zlota maska | Магдалена Нечай | |
| 1955 | Ірена, додому! | Irena do domu! | Ірена Маєвська |
| Справа пілота Мареша | Sprawa pilota Maresza | Марі Ґодзинська | |
| 1956 | Нікодем Дизма | Nikodem Dyzma | лейтенант |
| 1960 | Розставання | Rozstanie | Магдалена |
| 1973 | Секрет | Sekret | Лена Нуркієвич |
| 1974 | Зачарований двір | Zaczarowane podwórko | Анна Ягелонка |
| 1982 | Самозахист | W obronie wlasnej | мати Марії |
Примітки ред.
- ↑ Nowa gwiazda: Lidia Wysocka. W Iluzjonie. 2011. Kino Polska.
- ↑ Więźniowie Pawiaka, lista imienna. Więźniowie Pawiaka 1939–1944. 2006. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11.12.2016.
- ↑ Bogusław Kunach. Być tym, co słynie. Igo Sym. Gazeta Wyborcza. 01.12.2003. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 02/05/2010.
Посилання ред.
- Лідія Висоцька на сайті IMDb (англ.)
- Лідія Висоцька на сайті filmpolski.pl (пол.)
- Лідія Висоцька на сайті Filmweb.pl (пол.)