Ліга чемпіонів з хокею

європейський хокейний турнір

Ліга чемпіонів з хокею — європейський хокейний турнір, створений з ініціативи 26 клубів, 6 національних ліг та міжнародною федерацією хокею з шайбою (IIHF). Дебют турніру відбувся в сезоні 2014–15.

Ліга чемпіонів з хокею
Ліга чемпіонів з хокею
Ліга чемпіонів з хокею
Вид спорту Хокей із шайбою
Засновано 2013
Кількість команд 24
Країна(и) Міжнародні змагання
Поточний чемпіон Швейцарія Женева-Серветт
Офіційний сайт ChampionsHockeyLeague.net

Переможець отримує «European Trophy».[1]

Історія ред.

У сезоні 2014–2015 в основній сітці грали 44 команди з 12 країн, розділені на 11 груп, що грали за круговою системою. Переможці груп та 5 кращих команд, що посіли другі місця, пройшли до плей-оф. Плей-оф грався серією з двох матчів, де переможець визначався кількістю закинутих шайб.

У сезонах 2015–2016 та 2016–2017 участь брало 48 команд, розділених на 16 груп. З кожної групи проходило 2 команди, що брали участь у плей-оф раунді.

З сезону 2017–2018 формат буде відображенням Ліги чемпіонів УЄФА – 32 команди, з них 24 – учасники 6 асоціацій-засновників. Усі місця отримуються за результатами ігрової кваліфікації, клубам-засновникам не гарантується місце в турнірі. Від кожної асоціації виходить до 5 команд (залежно від трирічних рейтингів). Учасники будуть розділені на 8 груп по 4 команди, 2 кращі з кожної стануть учасниками плей-оф, який гратиметься двоматчевою серією до фіналу, який буде гратися в один матч.

З сезону 2023—24 змінився формат турніру, кільіксть команд зменшилась з 32-х клубів до 24-х.

Формат ред.

Формат змагань до сезону 2022—23 років ред.

Існує три види ліцензій: A, B і С.

Ліцензія А

Станом на сезон 2016–2017, 26 команд-засновників отримують ліцензію А.

Ліцензія В

Дві команди, що є учасниками асоціацій засновників (Австрія, Чехія, Фінляндія, Німеччина, Швейцарія, Швеція), та не мають ліцензії А: переможець регулярного сезону та переможець плей-оф попереднього сезону отримують ліцензію В.

Порядок вибору:

  1. Чемпіон
  2. Переможець регулярного сезону
  3. Віце-чемпіон регулярного сезону
  4. Віце-чемпіон
  5. Найкраща команда, що програла у півфіналі
  6. Найгірша команда, що програла у півфіналі

Якщо ці шість пунктів не дозволяють отримати визначену кількість команд (Австрія: 4; Німеччина, Швейцарія, Чехія: 5; Швеція та Фінляндія: 6), то обирають за третім та четвертим місцем регулярного сезону.

Ліцензія С

Отримують чемпіони континетального кубку, Британії, Норвегії, Франції, Данії, Словаччини, Білорусі та Польщі.

Сезони ред.

Сезон Кількість
команд
Кількість
матчів
Середня
відвідуваність
Чемпіон Срібний призер
2014—15 44 161 3,049   Лулео   Фрелунда
2015—16 48 157 3,261   Фрелунда   Кярпят
2016—17 48 157 3,240   Фрелунда   Спарта Прага
2017—18 32 125 3,369   ЮІП   Векше Лейкерс
2018—19 32 125 3,400   Фрелунда   Ред Булл Мюнхен
2019—20 32 125 3,446   Фрелунда   Маунтфілд
2020—21 32 скасовано через пандемію COVID-19[2]
2021—22 32 123 1,988   Регле   Таппара
2022—23 32 125 2,841   Таппара   Лулео
2023—24 24 101   Женева-Серветт   Шеллефтео АІК

Примітки ред.

  1. O'Brien, Derek (28 січня 2015). Make way, the European Trophy is here!. Champions Hockey League. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 24 квітня 2017.
  2. 2020/21 CHL season cancelled. www.championshockeyleague.com (англійська) . Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.

Посилання ред.