Льюїс Керрол
Лью́їс Ке́ррол (англ. Lewis Carroll, справжнє ім'я Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон, Charles Lutwidge Dodgson; 1832 — 1898) — англійський письменник, математик, філософ, логік, англіканський клірик (священник, теолог) і фотограф.
Найвідоміші літературні твори Керролла: «Пригоди Аліси у Дивокраї» (Alice's Adventures in Wonderland) і продовження «Аліса в задзеркаллі» (Through the Looking-Glass), а також поеми «Полювання на Снарка» (The Hunting of the Snark) і «Бурмоковт» (Jabberwocky: Jabber — балаканина, wacky — ідіотський, божевільний).
Легкість у грі слів, логіці й фантазії задовольняють широку читацьку аудиторію, починаючи від дітей, закінчуючи літературною елітою. Разом з тим, його твори глибоко пов'язалися з сучасною культурою: вони прямо вплинули на творчість багатьох митців — утворилися спільноти, присвячені отриманню естетичного задоволення, сприянню поширення творів і дослідженню життя автора в багатьох країнах світу, зокрема в Північній Америці, Японії, Великій Британії та Новій Зеландії.
У біографії Керрола є багато запитань, унаслідок чого виник термін «Міф Керрола».
Біографія
ред.Народився у гравстві Чешир. Сім'я Доджсонів мала переважно північноанглійські корені з певними ірландськими зв'язками. Консервативні та прихильники Високої Церкви — напряму в англіканській церкві, який тяжів до католицизму (High Church Anglican), більшість предків Доджсонів були армійськими офіцерами або клериками англіканської церкви. Прадід Керрола, якого також звали Чарльз Доджсон, пройшов усі церковні ранги і став єпископом; дід, ще один Чарльз, був армійським капітаном і загинув в бойових діях 1803 р., коли двоє його синів були ще майже дітьми. Старший з цих синів — черговий Чарльз — був батьком Керрола: він повернувся до іншого сімейного покликання і прийняв священничий сан. Учився в Школі Реґбі (Раґбі-Скул, англ. Rugby School), а потім в оксфордській Церкві Христа (Christ Church, Oxford); був математично обдарований і двічі виборов першу вчену ступінь, що відкривало шлях до блискучої академічної кар'єри. Замість цього він одружився з двоюрідною сестрою в 1827 р. — і відійшов в невідомість, ставши сільським священиком.
Батько юного Чарльза був активним і вельми консервативним клериком англіканської церкви, який часом вдавався до напружених релігійних диспутів, що розділяли англіканську церкву. Будучи членом Високої Церкви, схильної до Англо-католицизму, шанувальником кардинала Ньюмена і Тракторіанського руху, він вважав за найкраще прищеплювати такі погляди своїм дітям. Проте юний Чарльз виявляв сумніви щодо релігійних цінностей батька і англіканської церкви в цілому.
Одна людина — дві особистості
Сама собою склалася звичка говорити про цього письменника як про двох зовсім різних людей. Перший, Чарлз Лутвідж Доджсон, — солідний професор математики, занурений у формули та цифри, нудний і прискіпливий викладач, похмурий і відлюдькуватий джентельмен, який не терпів втручань у своє особисте життя й ретельно дотримувався встановленого розпорядку дня, автор наукових праць.
Другий, Льюїс Керрол, — фантазер і дотепний жартівник, невтомний винахідник розваг і розіграшів, завзятий театрал, майстер фотографії, кращий друг дітей, автор чудернацьких казок, що уславили його як «короля нісенітниць».
Як співіснували ці дві протилежні особистості в одній людині, так і залишилося загадкою...
Юність
ред.Юний Доджсон народився в домі сільського священика в селі Дерсбері (Daresbury) поблизу Ворінгтона, графство Чешир. Він був найстаршим хлопчиком, але третьою дитиною від шлюбу, якому було чотири з половиною роки. Після Чарльза народилося ще восьмеро дітей, рідкісно для того часу, всі діти — семеро дівчат і четверо хлопців (включаючи Едвіна Доджсона) дожили до зрілого віку. Коли Чарльзу виповнилося 11 років, батько переїхав в Крофт-на-Тіз (Croft-on-Tees) в північному Йоркширі, і вся родина переїхала в просторий дім парафіяльного священника. Вони жили в цьому домі наступні 25 років.
Освіту юний Доджсон почав в домашніх умовах. Його «читацький щоденник», який зберігався в сім'ї, свідчить про не за роками розвинутий інтелект: у семирічному віці дитина прочитала алегоричну новелу «Мандрівку пілігрима» (The Pilgrim's Progress) Джона Баньяна. Він також страждав від заїкуватості — була притаманна також його братам і сестрам — яка багато разів впливала на його соціальні стосунки протягом життя. В дванадцять років його відправили в невелику приватну школу біля Річмонду, де йому трапилося бути щасливим і зрівноваженим. Але в 1845 році Чарльз переходить до Рагбі-Скул. «Відтоді як я прийшов у Рагбі, я не мав учня його віку, який подавав би такі надії», — відзначав вчитель математики Р. Б. Мейджор.
Оксфорд
ред.Він залишив Рагбі наприкінці 1849 року і після перерви, причини якої залишились нез'ясованими, продовжив навчання, вступивши в січні 1851 року в Оксфорд, де став студентом старого батькового коледжу — Церкви Христа. Він пробув в Оксфорді лише два дні, коли отримав виклик додому. Його мати померла від «запалення мозку» — можливо менінгіту чи інсульту — у віці 47 років. Його рання академічна кар'єра роздиралась між подаванням величезних надій і непереборним відволіканням від навчання. Він міг не завжди часто працювати, але він був виключно обдарованим і досягнення легко приходили до нього. Отримавши першість в публічному екзамені на ступінь бакалавра в 1852, він незабаром був номінований на студентську стипендію старим другом його батька каноніком Едвардом П'юзі. Однією з вимог до роботи Льюїса Керролла була безшлюбність, целібат (умова поширювалась на деяких викладачів Оксфорда), і він вірив, що секс суперечив Божій волі[8].
Походження псевдоніма
ред.Всесвітньо відомий псевдонім професора математики Доджсона було утворено такою вподобаною письменником грою слів. А саме, англійське Charles Lutwidge спочатку було задаптовано до латини. Після цього отримане ім'я Carolus Ludovicus Доджсон переклав англійською і переставив слова місцями, явивши світу Lewis Carroll — Льюїса Керрола.
- Захоплення Улюбленим захопленням Доджсон віддавався з пристрастю нечуваною для «застебнутого на всі гудзики» професора. Саме так він ставився до театру і до мистецтва фотографії, у якому досягнув неабиякої майстерності — став одним з найкращих фотографів-аматорівсвого часу. А ще захоплювався вигадуванням різноманітних ігор - математичних, логічних, мовних. Але найпліднішим виявилося захоплення літературою. Адже саме завдяки йому з’явилися дивовижні, найзагадковіші у світі казки про пригоди дівчинки Аліси в Країні Див і в Задзеркаллі. Ці твори ввібрали все розмаїття талантів і вподобань письменника, щедро обдарованого природою. У них утілилася і любов до світу дитинства, і багата уява, і пристрасть до фокусів, і досвід фотографа, і знання з математики... В історіях про Алісу поєдналися філософія, казка, гумор, гра та фантастика.
- ТВОРИ
- Історія створення казок про Алісу 4 липня 1864 року Керрол разом зі своїм другом і трьома сестрами Лідделл, доньками віце-канцлера Оксфордського університету (Лорін було 13 років, Алісі — 10 років, Едіт — 8 років) вирушили на човні прогулятися Темзою. Під час подорожі Аліса попросила Керрола розповісти їм казку. Він розповів, а коли прощалися Аліса сказала: "Містер Доджсон, як би мені хотілося, аби ви записали для мене пригоди Аліси". Згодом Керрол розповідав, що «просидів цілу ніч, записуючи в зошиті всі дурниці, які запам’яталися». Перший примірник казки автор переписав для Аліси Лідделл від руки і прикрасив 37-ма власними малюнками. Казку Алісі було вручено в листопаді 1864 року, а всі інші читачі змогли її прочитати тільки в 1865 році, коли книжка вийшла друком з малюнками відомого англійського художника Джона Тенніела. Читачі казку прийняли із захопленням. А в 1871 році Керрол написав її продовження — «Аліса в Задзеркаллі», на яку його надихнула інша дівчинка — Аліса Теодора Рейкс. На Льюїса Керрола знову очікував величезний успіх.A Tangled Tale
- Alice's Adventures in Wonderland — «Пригоди Аліси у Дивокраї» («Аліса в Країні чудес»)
- An Elementary Treatise on Determinants, With Their Application to Simultaneous Linear Equations and Algebraic Equations
- Euclid and his Modern Rivals (1879)
- Facts
- He thought he saw an elephant
- Rhyme? And Reason? (Phantasmagoria)
- Pillow Problems
- Sylvie and Bruno
- Sylvie and Bruno Concluded
- Symbolic Logic Part I
- Symbolic Logic Part II
- The Game of Logic
- The Hunting of the Snark — Полювання на Снарка
- Three Sunsets and Other Poems
- Through the Looking-Glass, and What Alice Found There — «Аліса в Задзеркаллі»
- What the Tortoise Said to Achilles
Твори Льюїса Керролла «Аліса в Країні чудес» та «Аліса в Задзеркаллі» захоплють не тільки читачів, а й науковців-неврологів, які на їх сторінках знаходять важливі дані про особливості роботи мозку. Менш вивченим залишається вплив творів на дослідження у психології, дослідники вивчають їх вплив на пам'ять, мову і свідомість. До того як технології дозволили заглибитися в робочі процеси людського мозку, письменник дозволив зазирнути в його таємниці за допомогою грайливих інтелектуальних експериментів[9].
Вшанування пам'яті
ред.У місті Кривий Ріг вулицю Чижевського перейменували на вулицю Льюїса Керролла.
Див. також
ред.- 6984 Льюїскеррол — астероїд, названий на честь цього чоловіка.
- Білий лицар (книга)
Примітки
ред.- ↑ а б в Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ http://web.archive.org/web/20170324033915/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/lewis-carroll
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б RKDartists
- ↑ а б в г д е ж и к л м Kindred Britain
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ «Аліса в країні чудес» насправді про наркотики? [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] BBC Україна. 22 серпня, 2012 рік.
- ↑ П'ять речей, які «Аліса в країні чудес» відкриває про наш мозок [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.]. BBC Україна. 8 липня, 2015 рік.
Джерела
ред.- Thomas, Donald. Lewis Carroll: A Portrait with Background. — John Murray, 1996—404 p.
- Will Brooker. Alice's Adventures: Lewis Carroll in Popular Culture. — A&C Black, 2004—380 p.
- (рос.)Галинская И. Л. Льюис Кэрролл и загадки его текстов. — М.: ИНИОН РАН, 1995. — 76 с.
Посилання
ред.- Керролл Льюїс // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 738. — ISBN 966-692-578-8.
- Аліса в Країні Чудес в перекладі Бушиної [Архівовано 28 липня 2013 у Wayback Machine.] Читанка
- Lewis Carroll [Архівовано 2 липня 2007 у Wayback Machine.] «Who's Who», nndb.com
- Твори Льюїса Керрола в мережевій бібліотеці «Відкрита книга» [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- The Lewis Carroll Society [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Льюїс Керрол в «Енциклопедії наукової фантастики» за редакцією Пітера Нікколза, Джона Клюта та Дейва Ленґфорда [Архівовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Льюїс Керрол у книзі «Энциклопедия фантастики. Кто есть кто» / Под ред. Вл. Гакова. — Минск: Галаксиас, 1995. [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Аліса в країні Див (інтерактивна вправа) [Архівовано 2 травня 2021 у Wayback Machine.] learningapps.org
- Тести Льюїс Керролл [Архівовано 2 травня 2021 у Wayback Machine.] quizizz.com
- Інтерактивна вправа "Аліса в Країні Див" [Архівовано 2 травня 2021 у Wayback Machine.] h5p.org
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |