Люші-Шань
Люші-Шань, Куньлунь-Ґоддесс (англ. Liushi Shan, Kunlun Goddess; гінді कुनलुन देवी) — гора в Азії, висотою 7167 м — найвища вершина гірської системи Куньлунь, що на півночі Тибету у Китаї.
|
Люші-Шань англ. Liushi Shan; гінді कुनलुन देवी | ||||
|
35°18′57″ пн. ш. 80°54′57″ сх. д. / 35.31583° пн. ш. 80.91583° сх. д.Координати: 35°18′57″ пн. ш. 80°54′57″ сх. д. / 35.31583° пн. ш. 80.91583° сх. д.[1] | ||||
| Країна |
 КНРСіньцзян-Уйгурський АР, Тибетський АР | |||
|---|---|---|---|---|
| Система | Куньлунь | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 7167 м[1][2] | |||
| Висота відносна | 1946 м ↓ 5221 м[1][2] | |||
| Ізоляція | 288,4 км → Сасер Кангрі II (7518 м)[2] | |||
| Список | ||||
| Перше сходження | 16 серпня 1986 (японська експедиція у складі Шинджі Кобаяші, Шуя Накасіма, Тетсуя Баба, Юкімаса Нумано та Масанорі Сато) | |||
  Люші-Шань Люші-Шань (Китайська Народна Республіка) | ||||
 Люші-Шань Люші-Шань (Тибет) | ||||
 | ||||
Географія ред.
Люші-Шань розташована у західній частині гірської системи Куньлунь. Масивна гора з чотирма вершинами: Люші-Шань (Головна), лежить практично в центрі масиву; Пік 7120, Люші-Шань II та Люші-Шань III. Адміністративно вершина лежить на кордоні автономних районів: Сіньцзян-Уйгурського — на півночі та Тибетського — на півдні, на крайньому заході Китаю.
Гора має інші назви: Аксай-Чин I, Люші-Фен, Куньлунь I або Куньлунь-Ґоддесс — Богиня Куньлунь.
Оледеніла гора. Східні та західні хребці (відроги) Люші-Шань спускаються в південному напрямку на льодовик Східний Чжунфень, в сторону озера Аксай-Чин. На південь від масиву — водозбірний район річки Юрункаш, притоки Тариму.
Абсолютна висота вершини 7167 метрів над рівнем моря. Відносна висота — 1946 м, з найвищим сідлом — 5221 м. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Сасер-Кангрі II (7518 м) — становить 288,37 км.
Вершини масиву ред.
Пік 7120 ред.
Пік 7120 висотою 7120 м, лежить за 0,4 км на південь від головної вершини (35°18′40″ пн. ш. 80°54′59″ сх. д. / 35.31111° пн. ш. 80.91639° сх. д.). Має відносну висоту — 40 м і найвище сідло 7080 м[3].
Люші-Шань II ред.
Люші-Шань II висотою 6930 м, розташована за 1,1 км на північ від головної вершини (35°19′33″ пн. ш. 80°54′51″ сх. д. / 35.325889° пн. ш. 80.914333° сх. д.). Має відносну висоту — 130 м і найвище сідло 6800 м[4].
Люші-Шань III ред.
Люші-Шань III висотою 6875 м, розташована за 1,4 км на схід від вершини Люші-Шань II (35°19′48″ пн. ш. 80°55′44″ сх. д. / 35.3301167° пн. ш. 80.9291639° сх. д.). Має відносну висоту — 175 м і найвище сідло 6700 м[5].
Історія підкорення ред.
Гора Люші-Шань вперше була підкорена 16 серпня 1986 року японською експедицією з півдня через східний хребет[6]. Перша підйомна група складалася з Шинджі Кобаяші, Шуя Накасіми, Тетсуя Баба, Юкімаса Нумано та Масанорі Сато. Наступного дня 17 серпня Куніо Обата, Такеши Мурата, Юкіко Кукузава, Міцухіро Сугавара, Шиґеру Масуяма та Кейджіро Гейсака також досягли вершини[6].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в CHINA I. Tibet — Xizang. Ultra-Prominences. Peaklist.org. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 05-12-2017.
- ↑ а б в Liushi Shan, China. Peakbagger.com[d], (англ.).
- ↑ Peak 7120, China. Peakbagger.com[d], (англ.).
- ↑ Liushi Shan II, China. Peakbagger.com[d], (англ.).
- ↑ Liushi Shan III, China. Peakbagger.com[d], (англ.).
- ↑ а б Asia, China, P 7167, Kunlun Mountains. AAJ, 1987, vol. 29. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017. (англ.)
Посилання ред.
- Liushi Shan, China. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 05-12-2017.
- "Liushi Shan" on Mountain-forecast.com [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)