Лютеранська, 21/12
Буди́нок науко́вих працівникі́в (будинок житлово-будівельного кооперативу «Науковий робітник») — житловий будинок архітектора Миколи Холостенка, розташований у Києві на розі Банкової й Лютеранській вулиць, 21/12.
| Лютеранська, 21/12 | |
|---|---|
 | |
|
50°26′39″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.44419722224999703° пн. ш. 30.52737777780555817° сх. д.Координати: 50°26′39″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.44419722224999703° пн. ш. 30.52737777780555817° сх. д. | |
| Тип | будівля |
| Статус спадщини | пам'ятка історії місцевого значення України |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектурний стиль | конструктивістська архітектураd |
| Архітектор | Холостенко Микола В'ячеславович, Вербицький Олександр Матвійович і Обремський Всеволод Адольфович |
| Будівництво | 1929 — 1939 |
| Відомі мешканці |
Михайло Бойчук, Лев Ревуцький |
| Адреса | Лютеранська вулиця (Київ) |
 | |
 Лютеранська, 21/12 у Вікісховищі | |
Рішеннями виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 159 від 27 січня 1970 року, № 840 від 21 серпня 1975 і № 1112 від 4 серпня 1980 року поставлений до обліку пам'яток історії місцевого значення.
Пам'ятка конструктивістського стилю в архітектурі[1].
Будівництво і використання будівлі ред.
1929 року за проєктом архітектора Миколи Холостенка розпочалося спорудження одного з перших житлових будинків для фахівців. До проєктування також залучили Олександра Вербицького й Всеволода Обремського[1].
Архітектура ред.
Чотириповерхова, тинькована споруда складається із наріжжя і двох крил: короткого — уздовж Лютеранської вулиці та довгого — уздовж Банкової. Перед наріжжям розплановано палісадник. Будівля зведена з урахуванням інсоляції та провітрювання приміщень. У будинку 24 квартири, по три квартири на кожному поверсі. Квартири мають від двох до шести кімнат, ванну, туалет, передпокій, комору та один або два балкони.
Конструктивістська цегляна споруда позбавлена будь-яких декоративно-художніх елементів. Чоловий фасад акцентовано чергуванням балконів і глухих еркерів на рівні четвертого поверху.
Будинок зазнав реконструкції. Фасади зіпсовані кондиціонерами, супутниковими антенами, самочинно заскленими балконами й терасами. Під еркерами збудували засклені лоджії. Будівля частково втратила свій первинний вигляд[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Житловий будинок наукових співробітників, 1999, с. 527.
Джерела ред.
Білокінь Сергій, Кальницький Михайло, Мойсеєнко Віктор, Панькова Світлана. Житловий будинок наукових співробітників // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Кн. 1, ч. 1. А — Л / П. Тронько та ін. — К., 1999. — С. 526—527.