Люк де Клап'є де Вовенарг

Люк де Клап'є де Вовенарг (фр. Luc de Clapiers, marquis de Vauvenargues; 6 серпня 1715, Екс-ан-Прованс — 28 травня 1747, Париж) — французький філософ, письменник-мораліст.

Люк де Клап'є де Вовенарг
фр. Luc de Clapiers, marquis de Vauvenargues
Народився 6 серпня 1715(1715-08-06)[1][2][…]
Екс-ан-Прованс
Помер 28 травня 1747(1747-05-28)[1][2][…] (31 рік)
Париж, Королівство Франція
Країна  Франція
Діяльність письменник, есеїст, військовослужбовець, філософ
Галузь філософія
Alma mater Collège des Jésuitesd
Знання мов французька[1]
Учасник Війна за польську спадщину 1587–1588 і Війна за австрійську спадщину
Титул маркграф
Рід Клап'є де Колонгd

Біографія ред.

Брав участь в Італійській і Богемської кампаніях 1735 та 1742 р.; захворів віспою, яка назавжди спотворила його, і вийшов у відставку; хвороба перешкодила йому також зробити дипломатичну кар'єру, і Вовенарг цілком віддався літературним заняттям. Ще лейтенантом, під час Богемської кампанії, Вовенарг послав Вольтерові написаний ним порівняльний етюд про Корнеля і Расіна, де вихваляв другого за рахунок першого. Вольтер одразу помітив у молодого офіцера неабиякі здібності. Залишивши службу, Вовенарг оселився в Парижі, де був частим гостем у Вольтера та Мармонтеля. Молодий мораліст мав глибокий вплив на Вольтера. В 1746 р. він видав невеликий томик, до якого увійшли: «Introduction à la connaissance de l'esprit humain», «Réflexions sur divers sujets», «Conseils à un jeune homme», «Réflexions critiques sur divers poètes», «Fragments sur les orateurs et sur La Bruyère», «Méditation sur la foi „і“ Paradoxes mêlés de Réflexions et de Maximes». А рік по тому він помер, за словами Мармонтеля, як «християнин-філософ».

Твори ред.

  • Vauvenargues, Oeuvres complètes, reed. Archives Kareline, 2008
  • Introduction à la connaissance de l'esprit humain. 1746
  • Réflexions sur divers sujets ; fragments dans le seconde édition.
  • Conseil à un jeune homme. (adressés à Hippolyte de Seytres).
  • Discours sur la gloire.
  • Traité du libre arbitre. 1744
  • Imitation de Pascal; Méditation sur la Foi.
  • Réflexions critiques sur quelques poètes.
  • Fragments.
  • Sur quelques caractères.
  • Réflexions et maximes. 1746
  • Correspondance avec Voltaire (établie en 2006), Mirabeau, Saint-Vincens, etc…
  • Dialogues.

Видання творів ред.

  • Vauvenargues, Œuvres, publiées avec une introduction et des notices par Pierre Varillon, 3 tomes, A la cité des livres, 1929.
  • Vauvenargues, Réflexions et maximes, édition intégrale, avec introduction, notes critiques et variantes, par J-Roger Charbonnel Librairie Croville, Paris, 1934.

Примітки ред.

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б Babelio — 2007.
  4. Discogs — 2000.

Посилання ред.