Льюїс Мамфорд (англ. Lewis Mumford; 19 жовтня 1895(18951019), Квінз26 січня 1990, Емініа) — американський історик, соціолог і філософ техніки. Спеціаліст в області теорії й історії архітектури, містобудування та урбанізму.

Льюїс Мамфорд
англ. Lewis Mumford
Народився 19 жовтня 1895(1895-10-19)[4][1][…]
Флашинг[d], Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[5]
Помер 26 січня 1990(1990-01-26)[1][2][…] (94 роки)
Емініа, Дачесс, Нью-Йорк, США[5]
Країна  США[6][7]
Місце проживання Емініа
Діяльність архітектор, історик техніки, історик, соціолог, сценарист, літературний критик, філософ, журналіст, містобудівник, письменник, теоретик архітектури, мистецтвознавець
Alma mater Сіті Коледж[8], Нова школа[8], Середня школа Стайвесантd, Нью-Йоркський університет[8] і Колумбійський університет[8]
Знання мов англійська[4]
Заклад The Diald і Нью-Йоркер
Членство Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Magnum opus The City in Historyd, The Myth of the Machined і Technics and Civilizationd
Конфесія атеїзм
Нагороди
IMDb ID 0612585

Великий вплив на філософію Л. Мамфорда мали роботи шотландського теоретика сера Патріка Ґеддеса.

Біографія ред.

Льюїс Мамфорд, син Льюїса та Елвіни Мамфорд, ріс бідним.[9] Навчався в різних університетах Нью-Йорка, не закінчивши їх. Свою першу книгу, дослідження літературних утопій («Історія утопій»), він опублікував у 1922 році. Своєю працею про Германа Мелвілла (1929) він сприяв повторному відкриттю цього автора. Зі своєю роботою Sticks and Stones. Дослідження американської архітектури та цивілізації (1924) і незліченна кількість архітектурних оглядів, включаючи New Yorker, Мамфорд став впливовою фігурою в архітектурі та міському плануванні. Мамфорд піклувався про гуманне місто та регіональне планування.[10] Як і в його проникливому дослідженні американської архітектури та цивілізації «Vom Blockhaus zum Skyscraper» (опублікованому в Німеччині в 1925 році Бруно Кассірером), він розумів архітектуру не лише як форму мистецтва. Його основна праця Die Stadt, опублікована в 1961 році. «Історія та перспективи» отримали Національну книжкову премію 1962 року. У своєму «Міфі про машину», опублікованому у двох томах у 1967 та 1970 роках, він описує появу та історію західної цивілізації як технократичної культури, організованої як глобальна мегамашина.

Примітки ред.